Криза в Македонії
12 травня 2015 р.
Наступного дня після запеклих зіткнень між силами безпеки Македонії та озброєною групою, які забрали 22 життя, албанський район у північному македонському місті Куманово виглядає як зона бойових дій. "Поліція перешкодила скоординованим терористичним атакам в різних частинах країни, що могли викликати серйозну дестабілізацію, хаос і страх", - сказав після екстреного засідання Ради національної безпеки Македонії у столиці Скоп'є президент країни Гьорге Іванов.
Вісім поліцейських та 14 членів озброєного угруповання були вбиті в перестрілці, яка тривала протягом майже 28 годин. Принаймні 37 осіб були поранені і 30 членів озброєної групи були заарештовані.
Нова напруга між албанцями і македонцями?
Сотні жителів були змушені покинути свої будинки, так само як і під час громадянської війни між македонськими силами безпеки та албанськими бойовиками в 2001 році, яка закінчилась мирною угодою, що надала албанській громаді більше прав. Повертаючись до своїх домівок жителі побачили вулиці залиті кров'ю та понівечені кулями стіни будівель. Як повідомляється, принаймні 10 будинків не підлягають відновленню. Уряд пообіцяв, що відшкодує всі матеріальні збитки. Але громадян Македонії набагато більше турбують збитки, завданні міжетнічним відносинам між македонцями та албанською меншиною, яка становить близько чверті від двох мільйонів населення балканської країни.
Багато питань щодо інциденту, який стався минулими вихідними, залишаються відкритими. Одне з них - мотиви, які керували можливою терористичною групою. "Ми досі не знаємо, хто стоїть за цим воєнізованим формуванням. Ми не знаємо, хто його організував", - заявив місцевим ЗМІ колишній міністр внутрішніх справ та член парламенту від правлячої коаліції Павле Траянов. "Ми поки що не знаємо причину, нема заяви, що хтось бере на себе відповідальність за напад", - сказав Траянов.
Звідки взялися бойовики?
Заяви провідних політиків тільки підлили олії у вогонь спекуляцій. Прем'єр-міністр Груєвскі і міністерство внутрішніх справ повідомили ЗМІ, що озброєна група складалася з македонців та іноземних громадян, припускаючи, що деякі з тих, хто загинув або затриманий в Куманово, воювали на Близькому Сході. Президент Іванов додав, що служба безпеки Македонії знала про існування цієї групи з початку 2015 року.
Деякі експерти ставлять під сумнів припущення, що небезпечна терористична група блукала країною протягом кількох місяців і врешті-решт забарикадувалась у місті. "Якщо македонська поліція знала, що група увійшла в країну, це означає, що за ними слідкували та дозволили розташуватися у другому за величиною місті країни. І це нормальна тактика поліції?", - запитує професор права університету Святих Кирила і Мефодія в Скоп'є Драгі Расковскі.
Політична криза
Прем'єр-міністр Нікола Груєвскі, виступаючи в прямому ефірі після того, як у поліції повідомили про закінчення операції, відкинув звинувачення. "Македонська поліція провела дуже складну операцію, а поліцейські з представниками всіх етнічних груп, діяли дуже професійно, героїчно та патріотично", - сказав Груєвскі.
З початку цього року його дев'ятирічному правлінню почали загрожувати звинувачення у незаконному прослуховуванні і зловживанні владою з боку лідера опозиції Зорана Заєва. Політик каже, що є докази прослуховування більше 20 тисяч чоловік. За його словами, все це є частиною системи, яка вказує на масштаби поширення корупції і зловживання владою з боку правлячої партії ВМРО-ДПМНЕ. Груєвскі відкидає ці звинувачення. Він каже, що прослуховування - це робота невідомих іноземних шпигунів і що Заєв використовує звинувачення для підготовки перевороту.
Прослуховування опонентів і демонстрації опозиції
Прокурори тим часом звинувачують Заєва та ще чотирьох осіб у можливій участі у підготовці скандалу з прослуховуванням. У Соціал-демократичному союзі Македонії Зорана Заєва у відповідь звинуватили уряд у маніпулюванні судовою системою. Пізніше, у вівторок, 5 травня Заєв опублікував нові аудіофайли і звинуватив Груєвскі та його міністра внутрішніх справ у спробі приховати смерть 22-річного чоловіка, який був побитий до смерті співробітником міліції під час святкування після виборів у 2011 році.
Ці викриття спричинили демонстрації у Скоп'є і заклики до відставки прем'єр-міністра і його уряду. Близько двох тисяч протестувальників зіткнулися з поліцією біля будівлі уряду Македонії. Організовані через соціальні медіа демонстрації тривали кілька днів, але після поліцейської операції в Куманово вони припинились.
Посли США, Європейського Союзу, ОБСЄ та НАТО у спільній заяві закликали лідерів країни "зібратися та розпочати діалог з усіх питань, які стоять перед країною, у тому числі тривалої політичної кризи".
Москва підтримує уряд
У міністерстві закордонних справ Росії, з іншого боку, заявили про свою підтримку уряду та звинуватили опозицію та громадські організації в спробі дестабілізувати ситуацію в країні. "Багато опозиційних рухів та недержавних організацій, яких надихає Захід, обирають логіку вулиць та відомий сценарій "кольорових революцій", цей вибір несе небезпечні наслідки", - сказав речник російського уряду.
Заява Москви повторює лінію уряду Груєвскі, який звинувачує соціал-демократів у співпраці з неназваними "іноземними спецслужбами", щоб дестабілізувати Македонію. Правляча партія неодноразово звинувачувала деякі недержавні організації та окремих активістів у роботі на іноземні інтереси.
Складний кандидат на вступ до ЄС
Македонія була країною-кандидатом для вступу в ЄС з грудня 2005 року, але не була в змозі почати переговори про вступ спочатку через заперечення Греції, а останнім часом - через власні проблеми з демократією. У 2008 році Афіни також наклали вето на вступ Македонії до НАТО, наполягаючи на тому, що використання назви Македонія може означати територіальні претензії на однойменну область на півночі Греції.
У своїй заяві після засідання Ради національної безпеки президент Іванов закликав ЄС і НАТО "знайти спосіб, щоб розблокувати євроатлантичну інтеграцію заради Македонії та всього регіону".
Але багато хто в країні, у тому числі опозиційні соціал-демократи, кажуть, що першим кроком повинна бути відставка всього уряду і нові вибори, які організує тимчасовий уряд. Першим кроком опозиції до цієї мети є великий антиурядовий мітинг, запланований на 17 травня. Лідер опозиції Зоран Заєв минулого тижня заявив, що "вони не зупиняться, поки уряд не піде у відставку".
Німецький експерт зі Східної Європи Франц-Лотар Альтман закликав ЄС та Німеччину заохочувати уряд в Скоп'є до безумовних переговорів з опозицією. "В іншому випадку слабкість демократії в Македонії призведе до національної катастрофи", - попередив Альтман.