Криза біженців: Меркель - під вогнем критики

Анґелі Меркель цими днями не позаздриш. За свою принципову позицію у питанні біженців вона перебуває під дедалі сильнішим суспільним тиском, зростає невдоволення і серед членів правлячого Християнсько-демократичного союзу. Однак ті нападки, яких вона зазнала цими вихідними на з'їзді партії-партнера, баварського Християнсько-соціального союзу, виходять за всі можливі рамки і межують з приниженням.

Лідер ХСС Горст Зеєгофер на з'їзді привселюдно повчав Меркель - такого досі не доводилося пережити жодному канцлеру. Баварці вимагають запровадити обмеження кількості біженців, яких приймає Німеччина. Меркель відкидає цю вимогу. І ці протиріччя переростають в кризу у консервативному політичному таборі.

Партійна молодь також за обмеження

До опонентів кацлерки нещодавно додалося і молодіжне крило власної партії. Junge Union вимагає встановити квоти на прийняття біженців, аби не "втратити почуття реальності в оцінці власних сил". На думку молодих християнських демократів, визначати, скільки саме біженців може прийняти Німеччина, мають уряди земель спільно з федеральним урядом. Очікується, що це питання буде предметом палких дебатів на партійному з'їзді ХДС за три тижні.

Дедалі гучніше критикують Анґелу Меркель і її соратники з урядів федеральних земель. Прем'єр-міністр землі Саксонія-Ангальт Райнер Газелофф вимагає обмеження притоку біженців, "враховуючи наші можливості". Його земля, каже Газелофф, може приймати не більше 12 тисяч біженців на рік.

Тим часом партнери ХДС по урядовій коаліції - соціал-демократи - вимагають повернути повноцінний контроль за в'їздом біженців до Німеччини. Голова фракції СДПН в Бундестазі Томас Опперманн виступає за квоти. Щороку, на його думку, Бундестаг, за погодженням з партнерами по ЄС, а також з Управлінням ООН у справах біженців, мав би встановлювати квоти на прийняття прохачів притулку. Таким чином, вважає політик, люди не мусили би ризикувати власним життям, перетинаючи Егейське море, і не мали би потреби користуватись послугами злочинців, які займаються переправленням біженців до ЄС. Опперманн вважає, що при цьому треба враховувати, скільки людей може інтегруватися в німецьке суспільство.

При цьому квотний принцип формально діє і нині. Щоправда, про нього всі забули. Ще 2013 року до Німеччини, саме відповідно до погоджених на міжнародному рівні квот, прибули десять тисяч сирійців, які до того перебували у таборах для біженців у Лівані. У 2014 році квоту збільшили ще на десять тисяч осіб. Однак тим часом через Балкани до Німеччини прибули сотні тисяч сирійців. Отже, формальні правила та реалії існують поряд - у двох паралельних світах.

Дедалі більше "фальшивих сирійців"

На біженців з Сирії міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр хоче дивитися тепер більш прискіпливо. Чимало "сирійських" біженців, насправді не є ніякими сирійцями, констатують у міністерстві. Де Мезьєр називає цифру від 20 до 30 відсотків "фейкових" біженців із Сирії. Точних даних щодо кількості "фальшивих сирійців" не існує.

Запровадження квот, як виглядає, є на даному етапі найменшим спільним знаменником всередині урядової коаліції. З політичної точки зору, таке рішення мало би певні переваги. На практиці воно означало би "бартер" між країнами Євросоюзу і сусідніми країнами, через які до ЄС йде потік біженців. Тобто, країни ЄС приймають значну частину біженців в межах квоти і допомагають таким країнам, як Туреччина, грошима, аби якось прогодувати тих біженців, які перебувають у цих країнах.

Система - на межі колапсу

Контроль над потоком біженців дійсно є нагальним питанням. Через наплив прохачів притулку система розгляду заяв і оформлення статусу біженця В Німеччині фактично паралізована. Відповідальне за ці питання Федеральне відомство у справах міграції і біженців (BAMF) не встигає обробляти документи. Із 181 тисячі біженців, які прибули у жовтні, чиновники встигли розглянути лише 31 тисячу заяв.

Загалом кількість заяв, які чекають на розгляд, сягнула 328 тисяч. І це число постійно зростає. Середній термін розгляду заяви становить 5,2 місяця. Слід врахувати й те, що доки біженцеві взагалі вдається подати заяву, можуть минути місяці. BAMF потребує 9 тисяч додаткових співробітників, щоб впоратися з потоком заяв. На цей рік уряд виділив кошти на 1350.

Провал Дублінської угоди

Тим часом став очевидним провал європейського законодавства щодо надання притулку. Так звана Дублінська угода виявилася нежиттєздатною. Згідно з нею, біженець подає заяву про надання притулку у тій країні, де він вперше потрапив на територію ЄС. Італія та Греція, куди прибуває найбільша кількість біженців, об’єктивно перевантажені.

Від початку "Арабської весни" 2011 року біженці переважно потрапляли на територію ЄС через західну частину Середземного моря. Тепер основний потік переправляється через Егейське море. Солідарність країн ЄС так і залишилася на словах, попри те, що лунали конкретні обіцянки перерозподілити біженців і полегшити тягар Італії та Греції. Єврокомісія обіцяє до березня представити новий план дій, аби розвантажити ці країни, яким самим не впоратися з напливом біженців.