Косово живе сподіваннями на економічний підйом
12 травня 2008 р.
На околицях Приштіни лише бараки та автомийки. Чоловіки тиняються по вулиці в надії, що хтось запропонує якусь роботу. Фетім Хасірі – один з них. Йому 26 років, сім останніх з яких він безробітний.
«Інколи ми один тиждень працюємо, один – ні. Іноді робота лише на день. Грошей ледве вистачає, щоб повернутися додому».
Коли Фетіму щастить знайти роботу, він заробляє п’ять євро на день. Керівник відомства з працевлаштування Ілбер Шабані не схильний до оптимізму:
«Я не вірю, що незалежність – це чарівна паличка, яка вирішить усі наші проблеми. Перед Косово стоїть багато викликів – в усіх галузях. Ситуація може і повинна поліпшитися, якщо ми отримаємо доступ до кредитів та міжнародних інвестицій. Ми також сподіваємося, що законодавча база стане основою для сприятливого інвестиційного клімату для іноземних підприємців».
Утім, про поліпшення інвестиційного клімату поки що говорити зарано. Економіка наймолодшої європейської країни перебуває у скрутному становищі. Щодня столиця на декілька годин залишається без електропостачання. Утім, Шабані не втрачає сподівань:
«Наша країна має важливу перевагу – це робоча сила. Майже половина населення країни віком до 25 років. Певною мірою вони мають ті чи інші робочі навички чи освіту», - розповідає Шабані.
За його словами, нині ринок праці Косова потребує висококваліфікованих фахівців. Крім того, великі сподівання покладаються на міжнародні організації, які, як правило, пропонують постійну та добре оплачувану роботу в кризових районах, де колись відбувалися конфлікти. Представництва ООН, ОБСЄ, військові організації потребують перекладачів, водіїв, обслуговуючий персонал тощо.