Європейський дух єдності - утопія
Спільний європейських дім сильно хитається й загрожує завалитися. Усе почалося з Греції. Добра казочка про єдину валюту помаленьку перетворилась на сон жахів. Величезні борги, недотримані обіцянки та сфальшовані показники. Брюссель гарячково шукає вирішення проблем, але очевидно не справляється з завданням і зрештою втрачає вплив на ситуацію.
До того ж, Бухарест підготував черговий неприємний сюрприз - Угорщина оголосила про намір призупинити на невизначений термін дію так званих Дублінських домовленостей, згідно з якими заявки шукачів притулку повинні розглядатися в тій країні Євросоюзу, до якої спочатку прибув мігрант.
Дублінські домовленості, в які вже неодноразово вносилися зміни, визначають порядок прийняття біженців державами, які їх підписали. Положення документу підтримали всі країни ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. Здавалося б, все справедливо. Утім, внаслідок таких домовленостей деякі країни, особливо ті, що перебувають на зовнішньому кордоні ЄС, мають більше навантаження, ніж інші. Водночас документ поки що не передбачає якогось механізму солідарності з цими країнами. Не в останню чергу через те, що багатші та потужніші країни, на кшталт Німеччини, досі відхиляли такий механізм.
Неприйнятна пропозиція
Коли люди із Сирії чи країн Африки у розпачі добираються до ЄС, вони змушені шукати притулок у країні, кордон якої вони перетнули. Якщо цих людей затримають при переміщенні далі, їх мають повернути у першу країну. Переповнені табори біженців в Італії чи Іспанії - результат таких домовленостей. Офіційний Будапешт боїться, що Угорщині доведеться прийняти кілька десятків тисяч біженців, які через Сербію потрапили в Угорщину, а потім перемістились в глиб ЄС. І саме цій процедурі влада в країні намагається опиратися. Але той спосіб, у який Будапешт намагався призупинити дію Дублінських домовленостей, - ганебний. Недотримання в односторонньому порядку існуючих законів та договорів в об'єднанні, до якого країна добровільно долучилася, повністю суперечить духу європейської єдності.
Брак солідарності - так, таке явище спостерігається. Але про це питання потрібно говорити. Де б ми були зараз, якби кожна країна ЄС при бажанні скасовувала існуючі норми? Причому Угорщина разом зі своїм популістським прем’єр-міністром Віктором Орбаном вже не вперше проводять сумнівну політику. Орбан - автор ідеї "неліберальної демократії". Він розпорядився звести на кордоні зі Сербією мур заввишки чотири метри, який мав би стримувати потоки біженців. Водночас він вголос мріє про "велику Угорщину" в об’єднаній Європі. І це все, не побоюючись наслідків.
Не допустити прецедентів
Без сумніву, країни на кшталт Греції чи Угорщини ослаблюють ЄС. Але не лише вони. Крім них, є ще Румунія, в якій вже впродовж трьох років жадібний до влади прем’єр-міністр Віктор Понта та підконтрольна йому більшість у парламенті дедалі частіше намагаються діяти проти норм правосуддя та правової держави. Болгарія та Іспанія також вже давно зачинили двері біженцям.
Тепер, здається, що Брюссель нарешті сказав своє жорстке слово та зумів вплинути на Будапешт. Щоб не допустити подібних прецедентів, тягнути далі вже не було куди. Схоже, ЄС дедалі більше перетворюється на якийсь особливий "дискусійний клуб", в якому обговорюються та ухвалюються тисячі розпоряджень, але яких потім готові дотримуватись дедалі менше країн. Європейську єдність ми собі уявляли інакше.