2016-й рік, що минає, був непростим для України. В країні триває війна, державу роз'їдає корупція, йде подальше зубожіння українців на тлі збагачення представників влади. А тому справжнім досягненням можна вважати виконання Києвом всіх зобов'язань перед Брюсселем, необхідних для скасування візового режиму з Євросоюзом.
Два ворога України
Цього року Україна вела боротьбу з двома ворогами: внутрішнім - корупцією, і зовнішнім - бойовиками, які руйнують Донбас. Як перший, так і другий ворог заважають розвиватися українській державі. Як перший, так і другий ворог загрожують національній безпеці. Як перший, так і другий ворог здатні перекрити шлях до реальної євроінтеграції.
Рік тому на вимогу європейської спільноти в Україні були створені Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК). Їхня мета - покласти край жахливому хабарництву в державі. Перші результати антикорупціонери вже представили. Так, можливо, вони скромні, але вони є. До того ж чиновники вперше в електронному вигляді задекларували своє майно, що дозволило провести опис всього, чим вони володіють.
На сході країни Києву так і не вдалося домогтися припинення вогню. Незважаючи на всі запевнення і бойовиків, і Москви, війна в Донбасі триває. На превеликий жаль, переговори в мінському і нормандському форматах результату поки не принесли. За рік вдалося домовитися про створення "дорожньої карти" щодо виконання мінських угод. Але далі справа не пішла. Путін був і залишається невблаганним. Більше того - він робить все для того, щоб перевести конфлікт в Донбасі у внутрішній. У цьому йому - свідомо чи ні - тепер допомагає Надія Савченко.
Рік під знаком Савченко
2016 рік можна справедливо назвати роком Надії Савченко в Україні. Спочатку українці активно домагалися її звільнення з російської в'язниці. Мітинги на підтримку льотчиці, привернення уваги світової спільноти, широка інформаційна підтримка зробили свою справу. В кінці травня Надію, засуджену в РФ до 22 років в'язниці, обміняли на двох російських військових ГРУ, затриманих на Донбасі.
Правда, прихід Савченко у велику українську політику викликав неоднозначну реакцію. А точніше - заяви колишньої полонянки Володимира Путіна щодо Донбасу. Бажання Надії вступити в прямі переговори з лідерами самопроголошених "ЛНР" і "ДНР" частиною українців було сприйнято як зрада. Але це її не зупинило. В кінці року Савченко за посередництва Москви зустрілася в Мінську з Ігорем Плотницьким і Олександром Захарченком для обговорення теми обміну військовополоненими.
В результаті фракція "Батьківщина" в Раді виключила її зі своїх лав. Савченко стали називати "агентом Кремля". А сама Надія оголосила, що збирається зайнятися власним політичним проектом. Чим закінчиться самостійний похід Савченко в політику - ніхто не знає. Але очевидно, що в 2017 році Надія гратиме свою роль на українській політичній сцені. Питання в тому, хто цією грою скористається всередині країни і за її межами.
В очікуванні "безвізу"
За час свого президентства Петро Порошенко вже кілька разів анонсував отримання Україною безвізового режиму з Євросоюзом. Ці обіцянки вже перетворилися на мем. Востаннє глава держави клятвено обіцяв українцям скасування віз 24 листопада 2016 року - до саміту ЄС-Україна. Але цього не сталося. Українці, як старанні учні, виконали всі вимоги європейського співтовариства, однак безвізового режиму не отримали.
В адміністрації Порошенка кажуть: справа - за Брюсселем, який пояснює зволікання з внутрішніми проблемами в європейській спільноті і обіцяє вирішити їх у 2017 році. Тоді, якщо вірити завірянням єврочиновників, українцям і слід очікувати отримання безвізового режиму.
Як би там не було, але на шляху європейської інтеграції українська сторона зробила багато, перш за все - для своєї країни. Відтепер вітчизняне законодавство відповідає європейським нормам, створені антикорупційні структури, ухвалені закони, необхідні для боротьби з хабарництвом, запроваджене електронне декларування майна чиновників. А найголовніше: Україна, яка століттями металась між Європою і Росією, нарешті, зробила свій остаточний вибір. Справа залишилася за малим - рішенням ЄС щодо інтеграції України в європейське співтовариство.