Подобається це комусь чи ні, але реальність у Косові є такою: націоналістичною, радикальною, сповненою розчарування. Результати парламентських виборів у Косові ясно показують стан справ у суспільстві, де є проблеми і що треба нагально зробити. Мовчазна більшість, майже 60 відсотків населення, не пішли голосувати. Люди розчаровані й усе менше вірять у здатність демократії приносити зміни. Політичним елітам також усе менше довіряють. А ті, хто все ж таки прийшов голосувати, голосують здебільшого за націоналістів і радикалів. Вони мають добре організовані структури в Косові, але ці партії та блоки не здатні до компромісу.
Сильніше, ніж будь-коли раніше, на цих виборах задають політичний тон колишні командири "Армії визволення Косова". 34 відсотки здобуває блок на чолі з Рамушем Харадінаєм (відомим на прізвисько "Рембо". - Ред.). Він, вірогідно, й очолить уряд. Таким чином, молодою країною керуватимуть колишні командири "Армії визволення Косова": Харадінай як прем'єр-міністр і Хашим Тачі як президент.
Дамоклів меч військового трибуналу
Втім, невдовзі лідерам цього виборчого блоку, можливо, доведеться за підозрою у воєнних злочинах сісти на лаву підсудних нового косовського трибуналу. Дамоклів меч цього трибуналу нависає над спадкоємними структурами "Армії визволення Косова". Якщо будуть висунуті обвинувачення проти високопоставлених політиків, то ці політичні сили можуть швидко мобілізувати своїх прибічників і спричинити заворушення. З новим об'єднанням старих героїв війни жартувати не слід, і це небезпідставно турбує міжнародних слідчих.
За прем'єрства Харадіная важким очікується і без того непростий діалог між Белградом і Приштиною, особливо щодо поліпшення становища сербської меншини в Косові. Белград вимагає екстрадиції Харадіная, якого затримали на початку січня у Франції на підставі запиту Сербії. Нині Белград категорично відкидає прямий діалог з ним. Знадобиться чимало міжнародного сприяння, і брюссельським посередникам знову доведеться зробити багато сумнівних компромісів з Белградом і Приштиною - компромісів, які не сприятимуть демократизації ані Косова, ані Сербії.
Два переможці
Але спершу ще слід подолати довгий шлях. Очевидний переможець виборів не зможе швидко сформувати коаліцію. Адже обидва інші албанські виборчі блоки мають інші погляди. "Демократична ліга Косова" (LDK) екс-прем'єра Іси Мустафи - колись партія середнього класу косоварів, здобула лише близько 26 відсотків голосів виборців. Останніми роками вона завжди була партнером в коаліційних урядах з політичними наступниками "Армії визволення Косова". Втім, цього разу буде значно складніше, бо ці дострокові вибори були спричинені глибоким розколом між коаліційними партнерами. Не в останню чергу, через суперечку щодо ратифікації кордону з Чорногорією.
Найбільшого успіху досягла радикальна опозиційна партія "Самовизначення". Колишній протестний рух фактично подвоїв свій результат порівняно з виборами 2014 року, здобувши 26 відсотків голосів виборців. Це партія молоді, партія протесту проти істеблішменту. Вона відкидає коаліцію з блоком, який здобув перше місце, вважаючи його лідерів корупціонерами та злочинцями, які мають сидіти за ґратами. Альбін Курті, засновник й один з лідерів партії "Самовизначення" вперше під час передвиборної кампанії демонстративно вийшов на люди у краватці, щоб змінити імідж радикального баламута на користь образу носія політичної надії.
Невизначене майбутнє
Незважаючи на краватку, в овечій шкурі все ще ховається вовк. Серед його радикальних вимог - референдуми щодо присутності міжнародних місій і можливого приєднання до Албанії. Ці питання викликають стурбованість у регіоні та у міжнародній спільноті. Методи досягнення цілей партії "Самовизначення" доволі широкі: від бойкоту до сльозогінного газу в парламенті.
Самовпевнено і екзальтовано "Самовизначення", а також політичні наступники "Армії визволення Косова" відзначали результати виборів минулої ночі на вулицях косовських міст. Ці два блоки визначатимуть долю Косова в найближчому майбутньому. Всі інші партії, зокрема, ті, хто представляє етнічні меншини (а їм конституція гарантує участь в уряді), матимуть другорядні ролі.
Перед Косовом стоять величезні виклики. Перелік необхідних кроків для заповітного зближення з ЄС дуже довгий. Для досягнення найближчої мети - візової лібералізації - потрібне робоче середовище. Міжнародна спільнота, яка представлена у Косові військовою (KFOR) та цивільною місіями (EULEX), вимагає, зокрема, прогресу в співіснуванні з сербською меншиною, діалогу з Белградом, вирішення проблем довкола кордону з Чорногорією та боротьби з організованою злочинністю. Втім, останніми роками Косово втратило багато довіри з боку ЄС. Переможці виборів добре знають про це і завжди можуть грати на розчаруваннях і страхах албанської більшості населення країни. Саме Харадінай і Курті відтепер несуть головну відповідальність за те, чи залишиться Косово на шляху мирного та демократичного розвитку.