Польща опиняється в дедалі більшій ізоляції в Європі. Націонал-консервативний уряд у Варшаві попереджають, що своєю суперечливою реформою юстиції він веде країну хибним шляхом. І кажуть про це як в Європейській Комісії, так і у Венеціанській комісії Ради Європи, як в ООН, так і в експертних колах. Венеціанська комісія Ради Європи (Європейська Комісія за демократію через право) - визнаний у світі дорадчий орган, що складається з правників-науковців, - сама контактувала з польським урядом. Висновок її експертів щодо правових реформ польського уряду був нищівним для Польщі. У відповідь на це уряд у Варшаві вирішив просто знехтувати ним, заховавши голову в пісок. Таким чином, уряд протиставив себе майже всім. Однак, чи можна у наш час так проводити політику в Європі? Ні.
Як прем'єр-міністерка Беата Шидло, так і голова партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський разом із більшістю в польському парламенті маневрують у глухий кут, ставлячи Європейську Комісію та інші інституції, добровільними членами яких є поляки, в непросту ситуацію. Тим часом відповідальний за питання верховенства права єврокомісар Франс Тіммерманс (Frans Timmermans) вже ледь не благає уряд у Варшаві розпочати справжній діалог. Але досі польські урядовці не погоджувались іти на будь-який контакт. Чи можна в наші дні так проводити політику в Європі? Ні.
Тож Європейській Комісії, щоб зберегти авторитет, просто не лишається нічого іншого, як удатися до болючих інструментів тиску. А йдеться фактично про політичну атомну бомбу - про загрозу перекрити кран фінансової допомоги, тобто надходження коштів на розвиток, котрі Польща отримує від ЄС.
Утім, вдатися до таких дій згідно зі статтею 7 Договору ЄС - вкрай непросто. Власне, ще ніколи цей механізм не застосовувався. Водночас уряд у Варшаві теж намагається вберегти обличчя й надалі вперто відкидає будь-яку співпрацю. Цей застій, цю ситуацію треба якось зрушити з мертвої точки. Але як?
У випадку з теперішнім польським урядом це можна зробити, найімовірніше, лише грошима. Іншими словами, кошти, що надходять у Варшаву з Брюсселя, потрібно перекрити, аби спонукати польський уряд отямитися. Саме так треба розуміти й натяк єврокомісара Тіммерманса. На його думку, спільний європейський ринок, котрий фактично становить ядро економічної інтеграції ЄС, може існувати лише тоді, коли є гарантії існування правової держави. Та польський уряд затявся, заперечуючи, що Європейська Комісія взагалі відповідальна за це, тобто, що Європу це взагалі ніяким чином не обходить.
Але тут урядовці у Варшаві помиляються, і то сильно. Польща добровільно підписала Лісабонську угоду, у статті 2 якої наголошується, що сповідування принципів правової держави - необхідна передумова для вступу до ЄС. Звісно, що зі вступом до ЄС кожна країна-член спільноти відмовляється від частини своєї незалежності. Зрештою, по-іншому такий політичний клуб годі організувати, а тим більше - керувати ним. Тут у затятість та нехтування довго не пограєш. Чи можна в наші дні проводити таку політику в Європі? Ні.
Суперечка навколо реформи юстиції в Польщі та принципів правової держави - це непотрібний для обох сторін тягар, непотрібне перетягування линви, що негативно позначається на всьому Європейському Союзі. Зараз - саме час покласти край цій суперечці. І м'яч нині - на полі уряду в Варшаві.
Особливо недвозначно на ізоляцію Польщі в ЄС вказала канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel). Досі Меркель поводилася досить стримано у суперечці щодо верховенства права в Польщі, і це попри постійні випади з Варшави як проти Німеччини взагалі, так і проти самої Меркель зокрема. У Брюсселі саме Німеччина пригальмувала процес застосування проти Польщі правових механізмів. Тепер же Меркель заявляє, що далі вже не слід замовчувати цю проблему. Без принципів верховенства права та правової держави ЄС не може бути як такого, стверджує вона.
Іншими словами, Польща в цьому плані опинилася на самоті. Товариство складатиме їй хіба що Угорщина. Але Угорщина має і без того свої суперечки з Європейською Комісією й так само охоче отримує від ЄС кошти на розвиток. Угорщині, так само як і Польщі, можна теж перекрити грошовий кран. Та чи можна на сьогоднішній день саме так проводити політику в ЄС? Так. Хоч і не гарно, але, щоб відвернути гірше, по-іншому, вочевидь, і не можна.