Першого вересня 1939 року німці розпочали Другу світову війну, напавши рано-вранці на Польщу. Результатом цієї війни стали мільйони загиблих, поранених, зґвалтованих жінок, переміщених осіб, а також світ, який досі страждає від руйнівної люті нацистів.
Рівно через 80 років у Німеччині свій успіх на виборах - понад 20 відсотків голосів - святкує партія, яка боролася за голоси, використовуючи в своїй кампанії передусім націоналістичні та расистські ідеї. На виборах до земельних парламентів Саксонії та Бранденбургу це принесло "Альтернативі для Німеччини" (АдН) найкращі результати в історії партії. Таким чином всього за кілька років ця політсила зуміла в обох східнонімецьких федеральних землях перетворитися з невеличкої партії до другої за присутністю в земельних парламентах. І нас не повинно заспокоювати те, що правопопулісти попри прогнози все-таки не спромоглися стати найсильнішою партією в Саксонії.
Економічний успіх - але провал "народних партій"
Що ж це каже про Німеччину, якщо така партія досягає успіху в часи значного економічного успіху та відносної політичної стабільності, що поки зберігається? І чого варто побоюватися, якщо ситуація зміниться, й Німеччина, можливо, опиниться в водоверті світової рецесії? Наскільки надійні захисні механізми, наскільки сильним є усвідомлення того, що ніколи більше партія, більшість членів якої мають расистські погляди, не буде допущена до урядування в Німеччині?
На виборах у Бранденбургу та Саксонії втрат зазнали передусім обидві найбільші традиційні партії - Християнсько-демократичний союз Анґели Меркель (Angela Merkel) та Соціал-демократична партія Німеччини. Вони продемонстрували в цих землях найгірші результати з часів возз'єднання Німеччини. Ця тенденція означає, що в дотепер стабільній ФРН буде дедалі важче сформувати урядову коаліцію. І що принцип великих "народних партій", що раніше немов своєрідні резерувари збирали до себе крайніх право- та лівоцентристів, більше не діє. Все це показує, як Німеччина намагається визначити, якою ж насправді країною вона хоче бути. Який курс вона хоче взяти у політиці щодо мігрантів, а також щодо важливих соціальних та економічних питань? Скільки в ній має бути національної держави, а скільки - Європи?
Недоречна зарозумілість
За своєю природою історіографія може лише з часом визнати та оцінити важливість якоїсь історичної події та її впливу на майбутнє. Тож ми можемо лише припускати, що в підручниках історії колись можна буде прочитати про перше вересня 2019 року.
Без сумніву, результати цих земельних виборів надихнуть "Альтернативу для Німеччини" по всій ФРН. Партія є сильною й так швидко вже не зникне. Тому інші партії мусять знайти підхід до неї. Поставитися до цього успіху із погордою та зарозумілістю було би фатальною помилкою. Ці результати безжально продемонстрували політичним лідерам, що в країні щось добряче пішло не так, тож їм варто краще придивитися та прислухатися до того, що ж підштовхує виборців у руки популістів.
Частиною історичної відповідальності Німеччини є принципи, котрі не обговорюються, зокрема свобода віросповідання та право на притулок. І цими принципами ніколи не можна буде пожертвувати, хоч якими важкими не були б переговори щодо створення урядової коаліції.