Коронавірус у Німеччині - коли палій стає пожежником
Так далеко це не мало зайти: в округах Гютерсло та Варендорф у землі Північний Рейн-Вестфалія знову запроваджений локдаун! Зачинені не тільки дитсадки і школи, а й усі ресторани, музеї, фітнесстудії та кінотеатри. Зустрічатись на вулиці можуть тільки двоє осіб з різних домогосподарств. Суспільне життя у цілому регіоні знову завмерло.
Ба більше: людей із Гютерсло до інших регіонів Німеччини більше ласкаво не просять. У землях Баварія та Мекленбург-Передня Померанія їх попросили покинути місця відпочинку. І не дивно: понад 1500 інфікованих коронавірусом у відносно невеликому населеному пункті лякають. Не рятує навіть той факт, що переважна більшість заражених є співробітниками одного підприємства - бійні Tönnies.
Млявий прем'єр
Мають рацію ті, хто вважає, що хвороба COVID-19 уже давно перекинулась на сусідів співробітників бійні. У якому обсязі - покажуть тести. Для того, щоб коронавірус не поширювався ще далі, глава уряду землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет (Armin Laschet) задіяв аварійне гальмо та запровадив локдаун. Утім, занадто пізно. І доволі мляво, як сказали в Баварії, адже люди могли вільно залишати Гютерсло.
Читайте також: Після локдауну: як діють у різних країнах у разі локальних спалахів коронавірусу
Прем'єр землі Лашет мав діяти набагато раніше. Очевидно, він зважав на економічні інтереси регіону Гютерсло. І занадто поступився своїй дружній до бізнесу партнерці по коаліції - Вільній демократичній партії. А ліберали під час кризи, здається, більше переймались тим, як її перенесуть підприємства, ніж пересічні громадяни.
Армін Лашет не використав коронакризу, аби позиціонувати себе як сильного політичного лідера. Навпаки: він зволікає, збивається, звинувачує співробітників бійні з Болгарії та Румунії у тому, що коронавірус завезли вони - не маючи жодних цьому підтверджень. І це свідчить про те, наскільки відірваним від реальності є глава земельного уряду. Здається, він не знає, наскільки погано оплачується робота працівників бійні Tönnies. Бо грошей на те, щоб на вихідні злітати додому, там заразитись і з вірусом повернутися до Німеччини, у них немає.
Рабська праця
Скоріш навпаки, люди зі Східної та Південно-Східної Європи приїздили здоровими до Німеччини і за мізерні гроші працювали тут, як раби, як правильно сказав один католицький пастор. А ще їх селили в тісні помешкання, які часом тхнули від плісняви, що викликає захворювання, хочеш ти того чи ні.
Румунська робітниця, яка уже багато років працює на бійні, навесні втратила на виробництві око - і Tönnies, пославшись на карантинну заборону на в'їзд додаткової робочої сили, ... просто збільшив швидкість конвеєра.
Читайте також: На полуниці до Німеччини: в "рабство" чи на заробіток?
Саме ці речі мали турбувати владу. Але замість того, щоб вимагати покращення умов праці іноземних працівників, влада - і частина місцевого населення - робить їх відповідальними за спалах коронавірусу.
Соромно.
Умови праці у м'ясопереробній промисловості Німеччини
Адже не є і ніколи не було таємницею, як працює німецька м'ясопереробна промисловість. Десятки доповідей профспілок та громадських ініціатив, які накопичуються роками, кажуть самі за себе. У минулому лише одиниці оголошували боротьбу великій промисловості та пов'язаній із нею політиці. І вони можуть тільки подякувати пандемії та тому, що в Гютерсло є загроза поширення коронавірусу на місцевих жителів: адже щонайпізніше зараз вже ніхто не відведе очей. Суспільний тиск і страхи виборців вимагатимуть від політиків дій.
Тож ця криза м'ясної промисловості може завершитись по-іншому, ніж усі попередні. Навіть очільник бійні визнав, що так, як було в минулому, далі бути не може. Але те, що саме він та його менеджмент, які, власне, і мають нести відповідальність за кризу, зараз прикидаються новаторами, щоб утриматись при владі, - уже саме по собі скандал.
Палій діє як пожежник, а експлуататор - як дружній менеджер. Скільки грошей взагалі потрібно, щоб дати замовкнути власній совісті?
Не допустіть цього, пане прем'єре. Дійте, і, будь ласка, дійте швидко.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.