Коментар: День бабака у Верховній Раді

Двомісячні коаліційні переговори у Верховній Раді демонструють непоступливість основних політичних сил України. У кожного з потенційних учасників майбутньої коаліції є свій набір вимог до партнерів, який нерідко виглядає як ультиматум. Очевидним є одне: ніхто нікому не хоче поступатися - ані ділитися місцями в майбутньому уряді, ані обіцяти підтримку ініціатив Кабінету міністрів.

"Коаліціада" нон-стоп

16 лютого парламент визнав роботу уряду Яценюка незадовільною. При цьому сам Кабмін народні депутати так і не змогли відправити у відставку. Результат - з правлячої коаліції вийшли "Об'єднання "Самопоміч" і "Батьківщина". Де-факто більшість перестала існувати.

Весь цей час нинішні і колишні учасники коаліції вели переговори про її відновлення. Але головне питання - відставка Арсенія Яценюка - до цього часу так і залишилося невирішеним.

Всі без винятку фракції, які вимагали переформатування коаліції, звичайно, мали свої мотиви. Одні домагалися прийняття пакета з 18-ти законопроектів (як Юлія Тимошенко), інші хотіли відкоригувати економічну політику (як Олег Ляшко), треті - отримати прем'єрство (як Петро Порошенко). При цьому всі розуміли, що реалізувати ці вимоги без очолюваного прем'єр-міністром "Народного фронту" буде непросто, але продовжували наполягати.

За такої великої кількості кадрових і законодавчих апетитів, а тим більше за відсутності бажання Яценюка добровільно йти у відставку, процес створення коаліції перетворився на якийсь театр абсурду. Аргументи її потенційних учасників викликали, м'яко кажучи, суперечливі почуття. А точніше - відчуття повної невизначеності майбутнього коаліції. До недавнього часу навіть ім'я кандидата в прем'єри, який повинен прийти на зміну Яценюку, було невідомим. Що в нинішніх умовах сприймається як свідоме затягування вирішення політичної кризи в країні.

Влада на двох

На сьогоднішній день найреальнішою виглядає коаліція за участю "Блоку Петра Порошенка" (БПП) і "Народного фронту". Для того, щоб сформувати просту парламентську більшість, цим політичним силам досить рекрутувати до своїх лав кількох депутатів. Що, власне, зараз і відбувається - БПП активно займається залученням позафракційних народних обранців.

Якщо президентській фракції вдасться збільшити свою чисельність, то її потенційний союз з "Народним фронтом" вже не буде заручником дрібніших фракцій, яких намагалися залучити до коаліції раніше.

При цьому протягом останніх кількох тижнів соратники президента і прем'єра сказали один одному багато неприємних слів. Здавалося б, після всього цього їхній союз у будь-якій конфігурації просто неможливий. Але ні: обираючи між достроковими парламентськими виборами і створенням нової коаліції, вони віддають перевагу останньому варіанту. Так що, незважаючи на всі розбіжності, Арсеній Яценюк та Петро Порошенко, судячи з усього, приречені на політичне партнерство у нинішній Верховній Раді. Щоправда, кожен на своїх умовах. У БПП це прем'єр Гройсман. У "Народного фронту" - збереження впливу на окремі міністерства і парламент.

Однак, вони все ж таки є лише тимчасовими попутниками. Як би не завершилося прем'єрство Арсенія Петровича, очевидно, що він був і залишиться одним з опонентів Петра Олексійовича. Коаліція може лише на деякий час відстрочити широкомасштабний конфлікт між їхніми командами. Попереду - президентські вибори. І прем'єр, і президент, ймовірно, націлені на участь у них. А це значить, що дружби між ними вже не буде.

Життя з коаліцією і без

З появою нової коаліції політична криза в Україні не буде вирішена. Схоже, це розуміють сьогодні всі. Як мінімум дві фракції у Верховній Раді залишаться поза новою більшістю - "Самопоміч" та Радикальна партія. До них може приєднатися і "Батьківщина".

Їхнє невходження у коаліцію буде означати одне: ця трійця розраховує на проведення дострокових парламентських виборів. Кожна з цих сил спробує збільшити свою присутність в Раді. Крім того, Юлія Тимошенко має президентські амбіції. Що, звичайно ж, впливатиме на поведінку "Батьківщини".

Як би там не було, нова коаліція в парламенті може тільки призупинити політичну кризу в Україні, але не вирішити її. У нинішніх умовах в українському суспільстві накопичилося дуже багато проблем, впоратися з якими нинішня політична еліта країни виявилася не в змозі. А це означає, що на українську політику чекає ще не одне потрясіння.

Автор: Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Сергій Руденко у Facebook: Сергій Руденко