Коментар: Амбіції Гілларі

То чому ж Гілларі Клінтон так бажає стати президенткою? З огляду на багатомісячні спекуляції про можливість висунення її кандидатури це питання відійшло на другий план. Тепер же, після її офіційної заяви з цього приводу, ця тема ніби зависла у повітрі. Відеоролик, що відкрив передвиборчу кампанію Клінтон, теж не дає чіткої відповіді, навіщо колишня перша леді, сенаторка та голова Держдепартаменту у свої 67 років знову вступає в жорстку боротьбу за найвищу посаду.

За волею Бога?

Але вже невдовзі їй доведеться розкрити карти, навіть якщо зараз все виглядає так, ніби її президентство сама собою зрозуміла річ, що зійшла на американців за Божою волею. Звісно, Гілларі Клінтон хоче захищати інтереси середнього класу. Це популярно, президент Обама теж це постійно обіцяє. Але він не зміг запобігти тому, що цей середній прошарок вже майже зник у США - задихнувся під вантажем фінансової та іпотечної криз, стагнації доходів, зростання витрат на освіту та прожиття тощо. І навіть заклики Клінтон до рівності можливостей - старий американський "виборчий клич", до якого міг би приєднатися кожен республіканець. Натомість нічого не чути про її боротьбу із брутальністю поліції на тлі міжрасового напруження останніх місяців. Майже непричетною вона лишилась і до захоплюючих суспільних перетворень у США, зумовлених уможливленням реєстрації одностатевих шлюбів. Невідома і її позиція щодо "важких" тем на кшталт регуляції фінансових ринків.

Те, що Гілларі Клінтон до висунення своєї кандидатури уникала предметного озвучення своїх поглядів, не зашкодило її внутрішньопартійним позиціям. Навіть навпаки: Клінтон виглядає майже непереможною завдяки своїй вдалій стартовій позиції. Вона залишила далеко позаду усіх внутрішньопартійних конкурентів. Можливо, у цій боротьбі основний її противник - вона сама.

Клінтон не вважають особливо сильною у веденні кампаній. Перебуваючи під тиском, вона припускається помилок, як, приміром, в останньому скандалі із використанням приватної електронної скриньки в часи, коли вона стояла на чолі Держдепартаменту. Або ж під час її турне країною з промоцією власної автобіографії, коли вона дозволила собі кілька необережних висловлювань на тему грошей та багатства. Її сильно вразила поразка під час першої президентської кампанії. Її вона зазнала від Барака Обами, котрого на початку вважали аутсайдером. З цим вона ніколи не змирилася, і, вочевидь, це накладає відбиток і на нинішню її кампанію.

Професіонал по праву руку

За ведення кампанії Клінтон відповідатиме політичний профі - Джон Подеста. Він вже рятував її чоловіка Білла після афери з Монікою Левінскі та допомагав Баракові Обамі стабілізувати його президентство. Подеста вже почав з косметичних змін, аби пом'якшити імідж Клінтон як владної технократки. Після народження онуки вона приміряє на себе роль люблячої бабусі. Таким чином вона мимохідь запобігає запитанням про її вік, який може відіграти свою негативну роль.

Клінтон хоче позбутися домінантного іміджу 2008-го року, який тоді відлякав виборця. Тепер вона уникає великих залів, а натомість звертається до своїх виборців у вітальнях та на кухнях.

Без ентузіазму

Але "подвиги Геракла" у неї ще попереду: Клінтон та її команда мали б замислитися над тим, чому офіційне підтвердження її балотування не викликало жодної ейфорії у суспільстві навіть на тлі хороших рейтингів. За браком альтернатив у ній радше вбачають менше зло, ніж велику державну діячку. Зашкодити їй може і широка відраза до істеблішменту, яскравою представницею якого Клінтон є в уяві багатьох.

Сильна сторона Клінтон як досвідченого і випробуваного політика є водночас і її слабкістю. Важко чекати чогось нового від людини з 25-річним досвідом перебування на політичному Олімпі. Але саме про це зараз і йдеться: Гілларі Клінтон мусить винайти себе заново. Разом зі своєю командою вона мусить сформувати переконливі послання і пояснити, чому її ще раз мають вислухати. Її найбільший недолік при цьому те, що, будучи хорошою головою Держдепартаменту, вона водночас демонструвала значно меншу компетентність у таких вирішальних внутрішньополітичних питаннях, як економіка, охорона здоров'я та внутрішня безпека.

Противники у Вашингтоні

Тим часом республіканці вступають у передвиборчу кампанію впевнено в собі та з серйозними грішми. Навіть якщо такі кандидати як Тед Круз і Ранд Пол тримаються радикальних нішевих позицій, для Клінтон вони можуть становити небезпеку. Адже вони мобілізують сили на кампанію "Зупинити Гілларі" під лейтмотивом "проти тих, там, у Вашингтоні", виставляючи її як легку версію Обами, місце якій десь на задвірках історії. А там вибори не виграють, а програють.

Більшість американців Гілларі Клінтон ще зовсім не переконала. За квиток до Білого дому їй ще доведеться важко поборотися. І ця боротьба обіцяє бути цікавою.