1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коли до оперної солістки можна дотягнутися рукою

27 травня 2010 р.

Для того, щоб заснувати приватну оперу, треба мати або мільйони, або бути трохи божевільним. Або принаймні відважним, як от берлінська співачка Крістін Гассельманн, якій у німецькій столиці належить оперний міні-театр.

https://p.dw.com/p/NYez

Сцена не більша за величеньку вітальню – 59 квадратних метрів. Глядацький зал на 40 місць. Коли сидиш у першому ряду, то доводиться підтягувати ноги, аби солістка за них не зачепилася. Така інтимна атмосфера панує в приватній Столичній опері, яку заснувала в Берліні Крістін Гассельманн.

«Ми звели оперу до мінімального. Показали, що достатньо лише приміщення, кількох музикантів і самого дійства, а не величезного штатного апарату, притаманного традиційним оперним театрам», - каже Гассельманн. Три музиканти, два співака й справді необмежені можливості для оперного експерименту. Хто б міг подумати!

Від співачки до менеджера

Два десятиріччя Крістін Гассельманн успішно виступала на сценах німецьких оперних театрів. Нині їй уже за 40, але саме зараз співачка вирішила спробувати себе в новому амплуа й стала директором власної приватної опери. Для цього їй спочатку довелося відійти від креативного світу й опуститися до прагматичного рівня економіки, відвідуючи менеджерські курси.

Дві третини часу доводиться витрачати на організацію, рекламу, переговори зі спонсорами й лише одну третину займатися мистецтвом. «Не думала, що буде саме так! Хоча більшість молодих підприємців взагалі кажуть, що 90 відсотків їхніх сил забирає організація й лише десять відсотків сам продукт».

Опера з малим бюджетом

Гроші на утримання свого театру Крістін Гассельманн дістає виключно від приватних спонсорів. Витрати на постановки є мінімальними. Найдорожча вистава обійшлася в чотири тисячі євро. «Я завжди шукаю музикантів, які зацікавлені в самому творчому процесі, вбачають у цьому шанс відкрити для себе щось нове», - веде далі Гассельманн. Такі музиканти погоджуються виступати за символічний гонорар, що для молодого театру на цьому етапі є життєво важливим.

У довгостроковій перспективі берлінська приватна опера зможе вижити лише в тому випадку, якщо з'являться регулярні державні дотації. Тут Крістін Гассельманн не має якихось ілюзій. Вона намагається налагодити співпрацю з іншими подібними проектами. Знизити виробничі витрати може, наприклад, спільне користування реквізитами й театральним гардеробом.

Перший успіх

Попри всі складнощі, цей оперний міні-театр може похвалитися й першими успіхами. Дедалі більше берлінців помічають, що крім поважних традиційних театрів є також експериментальні сцени, де оперу "розчісують проти шерсті" за допомогою, наприклад, електрогітари й текстів Курта Тухольського.

Нещодавно під час так званої «Довгої оперної ночі» в невеличкому театрі Крістін Гассельманн не було де яблуку впасти – за ніч оперу відвідало 450 людей. «Тоді я побачила, що справді здатна реалізувати себе. Й це наповнює мене щастям і гордістю», - ділиться своїми враженнями Гассельманн.

Автор: Ая Бах / Володимир Медяний
Редактор: Євген Тейзе