Децентралізація у форматі Open Space
28 жовтня 2017 р.Енергозбереження шкіл і житлових будинках, зручна система громадського транспорту, сортування та переробка сміття, чисте повітря і парки у великих промислових містах, робоча зайнятість жителів депресивних регіонів - це проблеми, з якими стикається не лише Україна. Німецькі громадські організації та представники місцевих влад готові ділитися з українцями власними досвідом, як правильно і ефективно реалізовувати необхідні для комфортного життя громади проекти. А майданчиком для такого спілкування стала конференція українсько-німецького форуму "Київський діалог", яка відкрилася сьогодні, 27 жовтня у Києві, і для якої цього року була обрана тема: "Громадяни чи населення: хто і як має творити місто, в якому хочеться жити".
Обмін досвідом без формальнощів
"Добрий день, я з Черкас, ми реалізовуємо екологічний проект, бо у нашому місті є великий завод з виробництва мінеральних добрив, який спричиняє багато проблем для довкілля, хотіли б вашої поради", - з цими словами одна з учасниць "Київського діалогу" підійшла до представниці Інституту навколишнього середовища та комунальної політики Берліна Альмут Таран (Almuth Tharan) поки тривала перша година реєстрації та неформального спілкування учасників. Альмут Таран, яка вже має досвід співпраці у реалізації проекту з енергозбереження шкіл на Львівщині, посміхається і протягує свою візитівку зі словами: "Звичайно, висилайте мені свій проект".
Таким контактам, новим знайомствам і живому спілкуванню слугувала цьогорічна конференція "Київського діалогу". Спеціально для цієї мети її організатори - Міжнародний фонд Відродження, фонди Конрада Аденауера, Гайнріха Бьолля та Фрідріха Науманна - обрали демократичний формат Open Space. Він по-суті є довгою перервою на каву, під час якої учасники, не скуті часовими рамками заздалегідь визначених тематичних панелей, можуть у невимушеній атмосфері обговорювати ті питання, які їх насправді турбують, і залучати до їх обговорення усіх зацікавлених.
За проектами та порадами
"Це саме той формат, який мене влаштовує найбільше", - запевнив DW учасник конференції,заступника міського голови Севєродонецька Олексій Ярош. Він приїхав до Києва, щоб отримати відповідь на питання, як зробити так, щоб "громадянське суспільство зрозуміло, що саме воно, а не депутати чи мер, керують усіма процесами в місті".
Проекти, які привезли на конференцію німецькі партнери, особливо у сфері житлових інновацій та містобудування, вражають, але знайти для них інвестиції просто нереально, з сумною посмішкою каже депутат міської ради Слов'янська Ольга Алтуніна, яка сама прийшла у владу з громадянського сектора. "Я розумію, що ніхто не вкладатиме великі гроші у місто, яке знаходиться так близько до лінії розмежування", - сказала вона у коментарі DW. Поки що вона хоче почути від німецьких партнерів, як зробити громадянське суспільство "грамотним і професійним, якісно організованим". "Після 2014 року у нас справді народилося громадянське суспільство, у Слов’янську було зареєстровано кілька десятків неурядових організацій, але вони дуже швидко продемонстрували свою нежиттєздатність, бо риторика вишиванок і прапорів швидко себе вичерпала, але конструктивних пропозицій до влади вони сформулювати не змогли", - констатує Ольга Алтуніна.
А от представник міської влади міста Броди Львівської області Роман Сподарик сподівається під час конференції довідатися, як можна реалізувати проект з оновлення технічного парку, який залучений до прибирання міста. Найважливішим для свого міста координатор "Київського діалогу" у Миколаєві Дар’я Фрич-Алчіна вважає проект, який допоможе у пошуку його "нової ідентичності". "Адже донедавна Миколаїв вважався містом корабелів, але зараз жоден з корабельних заводів тут не працює", - пояснює вона.
Свідома місцева еліта
"Київський діалог" - ініціатива, яка почала діяти з 2005 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ ФРН - з літа 2017 року почав працювати у восьми великих українських містах: Одесі, Харкові, Миколаєві, Дніпрі, Львові, Черкасах, Маріуполі і Слов’янську. І це, за словами євродепутатки Ребекки Гармс, якнайліпше свідчить про те, що такий діалог важливий для України, особливо на етапі реформ, серед яких децентралізація влади - одна з ключових. У своєму виступі під час відкриття конференції вона закликала критиків українських реформ пам’ятати про те, що "справжня децентралізація" в Україні почалася лише після подій 2014 року. Вона переконана: якщо децентралізація в Україні почне діяти і довіра між місцевою владою і громадськими інститутами буде встановлена, то це буде найліпшим інструментом боротьби з корупцією.
Проблемою децентралізації в Україні, на думку представника Німецької ради закордонних справ (Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik) Вілфріда Їльґе (Wilfried Jilge), є низький професійний рівень представників місцевої влади" і відсутність контролю за її діями з боку громадськості у східних та південних регіонах України. "Україні потрібна місцева еліта, яка хоче свідомо використати нові можливості децентралізації", - наголосив Вілфрід Їльге.
Усі учасники "Київського діалогу" з різних регіонів України, з якими вдалося поспілкуватися DW, говорили про необхідність таких майданчиків і з нетерпінням очікували закінчення офіційної частини відкриття конференції, щоб нарешті почати безпосереднє спілкування про проблеми та успіхи міст, які вони представляють. Бо, як сказав DW голова Луганського обласного правозахисного центру "Альтернатива" Валерій Новіков, "подібні заходи, окрім нових знань і знайомств, надають громадським активістам впевненості і мотивують не зупинятися у своїй діяльності".