"Нові китайські туристи"
24 лютого 2012 р.Набір столових приборів з нержавіючої сталі припав Сін Хуі до душі. Вона уважно розглядає упаковку, зрештою знаходить етикетку з написом "Made in Germany" і задоволено посміхається. 28-річна китаянка подорожує Німеччиною разом з ще десятьма своїми співвітчизниками. У "Charlie-Shop", сувенірній крамниці поряд з колишнім пропускним пунктом Checkpoint Charlie на кордоні між Західним та Східним Берліном, група шукає домашнє начиння. "Тут воно набагато дешевше, ніж у нас в Китаї", - пояснює Ксін Хуі, кладучи підставку для приборів у закупівельний кошик, в якому вже лежать ополоники та ніж для чистки овочів.
"Без покупок не обійтися"
"Під час кожної екскурсії містом треба виділяти час для шопінгу", - каже екскурсовод Ванілла Кво. У цей холодний зимовий день вона показує грпі з одинадцятьох китайців Берлін. Сін Хуі за один день вже встигла побачити і Потсдамську площу, і Берлінський собор, і Рейхстаг, а також… "Charlie-Shop". Чи не найбільший подив у неї викликало те, що Берлін "такий порожній", що у місті, за її словами, немає хмарочосів, зате на тротуарах купи собачого лайна – це їй особливо не подобається.
Під час подорожі Німеччиною китайський турист витрачає в середньому 320 євро щодня. Найбільше грошей китайці готові платити за товари традиційних німецьких марок. Особливо вони полюбляють каструлі, косметику, одяг та годинники із зозулею. Німецькі торгівці до цього вже підлаштувалися. Так, наприклад, у крамничці "Charlie-Shop" товари для домашнього вжитку навіть мають цінники китайською мовою. "Готельє вже також знають, що китайці дуже люблять мати у номері термос з окропом. Подекуди на реєстрації вже також працюють співробітники, що володіють китайською", - розповідає Вольфґанґ Ґеорґ Арльт з дослідницького інституту China Outbound Tourism Research Institute, який вивчає поведінку китайських туристів під час подорожей.
За перші сім місяців 2011 року кількість відвідувачів з Китаю у Німеччині виросла на 30 відсотків – до 341 тисячі туристів. За оцінками експертів, обсяги китайських туристів зростатимуть і надалі. Обов'язковим для відвідування містом, окрім Берліна, романтичного Гайдельберга та Мюнхена, китайці вважають старовинний Трір, передусім через наявність у ньому будинку Карла Маркса.
Пропозиції для ділових подорожніх
Чи не найчастіше з Китаю до Німеччини подорожують підприємці та ділові люди. До таких належить і Сін Хуі. Її роботодавець спеціалізується на торгівлі медичною технікою. Перед тим, як шукати ділових партнерів у Гамбурзі, Сін Хуі має два дні, аби оглянути німецьку столицю. Таким чином, вона відповідає статистиці, згідно з якою більшість китайців проводять у Німеччині в середньому 48 годин, перш ніж подорожувати до інших європейських країн.
"Більшість прагне якомога ефективніше спланувати подорож, аби побачити якнайбільше за якомога менше часу. Заради цього деякі групи готові на справжні тортури", - каже Арльт. Адже китайці рідко летять кудись, аби відпочити. "Багато хто подорожує до Європи, бо на батьківщині це престижно. Подорожі вважають такими ж вдалими інвестиціями, як, наприклад, дорогий годинник".
Подорожі по-новому
От тільки подорожувати на чужину самостійно китайські туристи не люблять. У більшості замало досвіду з такими далекими поїздками. Для Сін Хуі це також перша її подорож до Європи. "Мені більше до вподоби подорожувати групою, зокрема тому що моя англійська не дуже досконала. Тож добре, що ми маємо керівника групи", - каже Сін Хуі. Утім, буває й інакше. Згідно зі звітом World Travel Report Міжнародної туристичної біржі ITB, деякі китайці відмовляються від "групових подорожей".
Таку тенденцію спостерігає, за власними словами, і Вольфґанґ Ґеорґ Арльт. Він називає таких подорожніх "новими китайськими туристами". Це передусім молоді освічені китайці, які володіють іноземними мовами та виділяють більше часу для індивідуального знайомства з Європою. Для торгівців це чудова новина, переконаний дослідник туризму Арльт. Німеччина – часто остання зупинка під час подорожі китайців Європою, каже він, тож тут вони охоче витрачають все до останньої копійки.
Автори: Аня Кох / Тетяна Бондаренко
Редактор: Захар Бутирський