Самоврядування

Відносним переможцем рейтингу публічності органів місцевого самоврядування може почувати себе Івано-Франківськ. З невеликим відривом йдуть Луцьк і Львів. Це три міста в Україні, які потрапили до групи із задовільним рівнем публічності. Більшість міст опинилися в групі з низьким рівнем публічності. Цю групу очолює Донецьк, слідом йдуть Луганськ, Чернігів, Миколаїв, Одеса та Рівне. І два міста - Черкаси та Ужгород увійшли до рейтингу міст з непублічною діяльністю місцевої влади. Міст, в яких би місцева влада повністю дотримувалася стандартів публічності, дослідження не виявило.

Мінімальну планку не подолав ніхто

Упродовж чотирьох місяців представники громадської мережі ОПОРА та обласних організацій КВУ аналізували рівень відкритості, прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування в одинадцяти українських містах: міських голів, виконавчої влади та місцевих депутатів. У Донецьку у вівторок, 1 жовтня, представили результати дослідження.

"Сьогодні не можна казати, хто гарний, а хто поганий. Якщо брати мінімальну планку, то навіть, так звані, переможці рейтингу до цієї планки не дотягують", - зазначив у розмові з Deutsche Welle керівник донецького обласного відділення КВУ Сергій Ткаченко.

При цьому, як наголосили автори дослідження, орієнтиром для них слугували не стандарти європейської демократії, а чинне українське законодавство, що регулює діяльність органів місцевого самоврядування. "І виявилося, що жодне місто навіть цим, мінімальним, стандартам не відповідає", - констатував у розмові з DW аналітик донецького КВУ Олександр Клюжев.

Витрачання бюджетних коштів - сірий сектор

За словами авторів дослідження, ключові проблеми полягають у формальних підходах влади до оприлюднення інформації, особливо, коли йдеться про бюджетну звітність. Начебто формально звітність є, утім вона викладається в такій формі, що простій людині про бюджетну ситуацію в області фактично нічого не зрозуміло. Так само дуже складно, навіть експертам, зрозуміти, чим займаються цілий рік виконавчі органи. І не менш важлива загальноукраїнська проблема - це доступ громадян на засідання міської ради чи виконкому, підкреслює Клюжев.

Аналітики з КВУ й ОПОРИ звертають увагу на те, що органи місцевого самоврядування дуже полюбляють просто "поінформувати населення" без залучення людей до процесу комунікації, без зворотнього зв’язку. Крім того, як і раніше, влада користується стандартними каналами комунікації. Тобто використовує ЗМІ, які ж фактично самій владі й підпорядковані, зауважують експерти.

Керівник управління із зав’язків з громадськістю Донецької міської ради Максим Ровинський, на прохання DW прокоментувати результати дослідження, лише зауважив, що в нього є кілька запитань до методології. Утім, запевнив він, якщо критика конструктивна, то місцева влада завжди готова до неї прислухатися і взяти до уваги.

Якщо цього разу для дослідження його автори обрали 11 міст України, то наступного року планується охопити всі обласні центри.