Канцлер їде до Парижа шукати рецепт проти кризи

Напередодні зустрічі німецького канцлера із французьким президентом офіційний представник уряду ФРН закликав журналістів не перебільшувати її значення. Анґела Меркель і Ніколя Саркозі, мовляв, домовилися про чергову зустріч ще на саміті країн єврозони 21 липня, тож нещодавня гарячка на європейських біржах тут ні до чого.

Директорові Всесвітнього банку Роберту Зелліку, однак, ситуація видається іншою. Для нього криза заборгованості європейських держав значно небезпечніша, ніж борги США і падіння кредитного рейтингу Америки. "Ми стаємо свідками початку нової бурі,- заявив він,- причому, не такої, як у 2008 році". За словами Зелліка, європейські держави вживають недостатніх заходів для подолання кризи єврозони.

Поміж тим, як вказують спостерігачі, якщо хтось і має потенціал охолодити лихоманку на біржах та зупинити згубні дії фінансових спекулянтів, то лише Німеччина та Франція спільними зусиллями, – перший і другий номери у європейській економіці.

Колективна відповідальність

На переговорах у Парижі мова, напевне, йтиме про випуск так званих "єврооблігацій" - спільних боргових розписок із середнім відсотком під колективну відповідальність усіх країн дії євро. Це зробило би більш дешевими кредити для Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії, Італії. У їхній кредитоспроможності фінансисти сумніваються і позичають гроші тільки під великий відсоток, справляючи плату за ризик.

Але Німеччині, чиї кредитні облігації вважаються найнадійнішими у Європі, за кредити доведеться платити, за оцінками експертів, приблизно удвіч більше, що буде коштувати її бюджету, а отже, платникам податків, додатково 47 мільярдів євро на рік. На сьогодні відсоток за десятирічні німецькі облігації становить всього 2,34, за іспанські – 4,99, за італійські – 5,02 відсотка. Греції, Португалії та Ірландії кредити обходяться ще дорожче.

Тому для офіційного Берліна єврооблігації – не тема. Категорично проти висловилися і міністр економіки, і міністр фінансів, і керуючий справами консервативної фракції у бундестазі. Вони не лише радіють за рідний бюджет, але і вважають, що дешеві єврооблігації позбавлять стимулу проводити політику жорсткої економіки країни, що перебувають у кризовому стані.

Але у Німеччині є і інші думки. Власне, опозиційні соціал-демократи і "зелені" вважають єврооблігації достатньо дієвим інструментом подолання кризи, оскільки таким чином біржові спекулянти будуть позбавлені можливості грати із відсотками облігацій окремих країн.

На користь таких заходів висловився і представник впливового федерального союзу внутрішньоторговельних підприємств Антон Бернер. Його тривожить перспектива можливої атаки бірж на Італію, а потім і на Францію. Проблеми у цих країнах неминуче зрикошетять на окремі галузі німецької економіки, внаслідок чого кредитоспроможність самої Німеччини теж буде під сумнівом.

Заборонити торгівлю повітрям

Якщо про єврооблігації у Німеччині все ще сперечаються, то з ідеєю заборони фіктивних продажів акцій тут практично всі згідні. Мова йде про масову торгівлю цінними паперами, взятими "напрокат" за невелику плату із розрахунком на падіння їхнього курсу. Фінансовий спекулянт продає такі акції із надією, що вони знеціняться, а це дозволить йому купити їх дешевше, повернути законному власнику, в різницю покласти у кишеню.

У Німеччині таку торгівлю "повітрям", тобто гру на падіння курсу акцій, заборонили ще весною минулого року. Минулого тижня слідувати німецькому прикладу вирішили також у Франції, Італії, Іспанії та Бельгії, ще раніше – у Греції. З погляду офіційного Берліна, одним із результатів зустрічі Меркель та Саркозі має стати зобов’язання обох лідерів сприяти забороні фіктивних продажів акцій не лише у країнах єврозони, але і у всьому Європейському Союзі, що позбавить спекулянтів і лондонського торгового майданчика.

Минулого року, оптимістично зазначають у відомстві федерального канцлера, Німеччина у цьому плані була ізольованою, а тепер у ізоляції – Лондон. Міністр економіки ФРН Філіп Реслер мріє про той день, коли такі надзвичайно ризиковані фінансові операції стануть темою "великої сімки", і згодом будуть зовсім заборонені повсюди.

А ще в Берліні вважають, що сама Франція могла б зробити дещо для пониження гостроти кризи. Її державна заборгованість також набула загрозливих масштабів і може призвести до зниження французького рейтингу кредитоспроможності. 7% ВВП – такий дефіцит держбюджету країни поточного року при допустимій у Євросоюзі межі у три відсотки. Голова ліберальної фракції у бундестазі Райнер Брюдерлє вважає, що у французьку конституцію має бути вбудовано, як це вже зроблено в Німеччині, спеціальне боргове гальмо, яке змусить дотримуватися бюджетної дисципліни. Брюдерлє висловив надію, що канцлеру Анґелі Меркель вдасться повернути французького президента на шлях фінансового благополуччя.

Автори: Микита Жолквер, Христина Бондарєва
Редактор: Захар Бутирський