Заяви про референдум: між потребою думки народу і популізмом

Події останніх днів свідчать, що ухвалення змін до Конституції щодо децентралізації, до яких так закликає Захід, поки чекати не слід. Затягувати розгляд цього питання почали ще 19 січня, коли 51 народний обранець подав звернення до Конституційного суду України. Після цього президент Петро Порошенко заявив, що децентралізація - не на часі. Але ще далі у своїй заяві пішов прем'єр-міністр Арсеній Яценюк: зміни до Конституції має схвалити народ на референдумі. "Настав час, щоб український народ сказав своє слово", - заявив він у своєму традиційному телезверненні.

Коректно, але проблематично

Суто з юридичної точки зору народ, спитати думки якого українська влада останні місяці зовсім не планувала, може висловитися з цього питання. Стаття 16 закону "Про всеукраїнський референдум" передбачає волевиявлення українських громадян з питань щодо внесення змін до Конституції. Однак ухвалювати Конституцію на референдумі в нинішніх умовах - це "популізм та недалекоглядність", наголошує у коментарі для DW директор київського Центру суспільних відносин Євген Магда. "Оскільки закон "Про всеукраїнський референдум" був ухвалений за правління Віктора Януковича з порушеннями", - каже він.

Як неодноразово застерігали правозахисники, деякі норми ухваленого в 2012 році закону - неконституційні. Серед них - призначення виборчих комісій місцевими адміністраціями та практично відсутність доступу спостерігачів до підрахунку результатів, зазначає директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. "Очевидно, що за такого референдуму його результати будуть намальовані комісіями так, як це потрібно владі", - додає експерт.

"Класична маніпуляція"

Але в реальності до проведення референдуму навряд чи дійде. "Заява про зміни до Конституції шляхом референдуму - це класична маніпуляція, яку використовує влада для того, щоб протягнути вигідний їм варіант Конституції. Так робив свого часу російський президент Борис Єльцин і багато інших лідерів держав, особливо пострадянських країн, які хотіли мати свій варіант Основного закону ", - пояснює Таран. До того ж, він нагадує про міжнародну практику - згідно з висновком Венеціанської комісії, зміни до Конституції мають вноситись виключно через парламент відповідної країни.

Намаганням отримати відстрочку на розгляд децентралізації у парламенті вважає заяви про референдум і координаторка парламентських і виборчих програм громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

До того ж, зараз у парламенті просто немає необхідних 300 голосів для підтримки змін до Конституції, а провал голосування у сесійній залі може обернутися непередбачуваними наслідками.

Інша мета заяви Яценюка, на думку аналітиків, суто меркантильна - зберегти за собою прем'єрське крісло. "Він намагається посилити власні позиції у боротьбі за прем'єрський портфель, оскільки вони стають дедалі слабшими", - додає Євген Магда.

Думки розділилися

У пропрезидентському "Блоці Петра Порошенка" (БПП) прем'єрську ініціативу одразу відкинули, наголосивши, що зміни до Конституції щодо децентралізації та правосуддя перебувають у межах повноважень Верховної Ради. "Перекладати такі важливі питання на референдум, тим паче такі болючі питання - це неправильно", - заявив у понеділок, 25 січня, заступник керівника фракції БПП Ігор Кононенко.

Натомість ідею з референдумом активно підтримали в "Радикальній партії" Олега Ляшка та в "Батьківщині". "Референдум обов'язково потрібен щодо будь-яких змін до Конституції. Крім того, ми вважаємо, що взагалі неприпустимо говорити про зміни до Конституції під диктат окупанта", - переконана лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко.

Розпаду коаліції чекати не варто

Протиріччя з питання змін до Конституції щодо децентралізації всередині коаліції, яка, за словами Магди, "фактично вже досить давно не існує", не припиняються. Але чи можуть вони свідчити про її імовірний формальний розпад? У цьому експерти сумніваються. "Ритуальні танці навколо коаліції можуть бути. Але ключові гравці розуміють, що розпад коаліції зараз критично невигідний - ні ББП, ні "Народному фронту", ні "Самопомочі". Розпад коаліції і дострокові вибори вигідні іншим гравцям - "Радикальній Партії", "Батьківщині" Юлії Тимошенко, рейтинг якої зріс, "Опозиційному блоку" та іншим силам, які грають у популістичній ніші і яким перевибори гратимуть на руку. Тому раніше другої половини весни розпаду коаліції не варто очікувати", - переконаний Віктор Таран.