Е-декларації активістів: градус невдоволення ЄС підвищується

Останніми місяцями, коли в Брюсселі говорять про боротьбу з корупцією в Україні, то поряд з антикорупційним судом чільною темою залишаються електронні декларації. І з наближенням 1 квітня - останнім терміном подачі декларацій за 2017 рік - ЄС стає дедалі роздратованішим. Адже Україна так і не скасувала обов'язок громадським активістам-антикорупціонерам декларувати свої статки та доходи. 22 березня Верховна Рада не знайшла достатньо голосів, аби внести до порядку денного жоден із законопроектів, які би скасували чи відтермінували цей обов'язок. І до дедлайну пленарних засідань парламенту більше не відбудеться.

Невиконані обіцянки

"Важливо невідкладно скасувати необхідність для громадських активістів подавати е-декларації, щоб дозволити громадянському суспільству відігравати свою роль органа контролю без непотрібних перешкод", - наголосив єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган (Johannes Hahn) 22 березня на заході в Європарламенті. Він додав, що чув з українського боку відповідні обіцянки та декларації, але поки нічого не відбулося. Ган хотів би побачити скасування декларування для активістів ще до 1 квітня. "Робити мішенню громадянське суспільство - це просто неприйнятно", - наголосив єврокомісар.

У заході, організованому євродепутатами Даріушем Росаті та Ребеккою Гармс (Rebecca Harms), взяли участь директор НАБУ Артем Ситник, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький і Олександр Серьогін, один з п'яти членів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке і займається питаннями електронного декларування.

Тоді як представники ЄС НАБУ переважно хвалили , до НАЗК вони висловлювали куди критичніше ставлення. Серьогін не був серед основних учасників заходу, і коли євродепутатка Ребекка Гармс надавала йому слово, то попросила пояснити, у чому сенс декларацій для активістів, які зазвичай не є тими, "хто приховує великі статки". Представник НАЗК зауважив, що ця вимога запроваджена законом, а не агентством. "Проте ми розуміємо ризики і намагатимемось зважено підходити до цього", - додав він, хоча і не уточнив, у чому це полягатиме.

Хто має подавати е-декларації?

Від початку дії електронного декларування в Україні представники громадянського суспільства не підпадали під вимогу подання е-декларацій. Однак у березні 2017 року парламент ухвалив, а президент підписав законодавчі зміни, зідно з якими подавати декларації мають фізичні особи, які отримують кошти в рамках програм протидії чи запобігання корупції, надають послуги у сфері антикорупційної політики за рахунок таких отриманих коштів або входять до керівництва антикорупційних неприбуткових організацій.

В Україні до цього часу залишається незрозумілим, на кого саме з громадського сектора поширюється це декларування. Закон сформульований таким чином, що задекларувати статки мають навіть особи, які надають послуги антикорупційним організаціям - наприклад, прибиральниці офісів. НАЗК опублікувало проект роз'яснення, згідно з яким декларування не поширюється на тих, хто надає товари чи послуги, "які прямо не мають відношення до запобігання чи протидії корупції". Однак - це лише проект роз'яснення органу, який сам має діяти відповідно до закону.

Тож у ЄС очікують гіршого. У Єврокомісії занепокоєні, що під удар потрапляють іноземні професори, які працюють в Україні, співробітники закордонних фондів і програм ЄС з допомоги Україні, а також іноземці-члени наглядових рад. Також співрозмовники DW у Єврокомісії не виключають, що орендодавці приміщень для антикорупційних неурядових організацій, що отримали кошти від міжнародної спільноти, також мають подавати е-декларації. "Ви можете уявити, що це не дуже потужний стимул працювати з неурядовими організаціями, залученими у боротьбу з корупцією", - зазначив на умовах анонімності співрозмовник DW у Єврокомісії.

Чим займається НАЗК?

Підсилює невдоволення цього співрозмовника те, що НАЗК, яке має перевіряти декларації, натомість "зайняте написанням роз'яснень щодо е-декларацій і, наприклад, доклало значних зусиль для детального пояснення, що якщо антикорупційний активіст взяв участь у тренуванні, та навіть один олівець чи блокнот були профінансовані міжнародною спільнотою, то він одразу потрапляє під вимогу подавати е-декларацію".

Дуже часто представники ЄС закидають НАЗК і те, що хоча в Україні за час дії закону подано більше мільйона е-декларацій, досі перевірено лише кілька сотень. Про це, до речі, сказав і Йоганнес Ган. "Вони мають бути перевірені", - наголосив він. У Брюсселі визнають: причина такої незначної кількості перевірок пов'язана з тим, що не було запущено автоматизовану систему перевірки, причому залежало це не лише від НАЗК. Зокрема, проблема полягає і в наданні Агентству доступу до баз даних інших установ. Ган нагадав, що Єврокомісія в грудні закликала усунути ці недоліки у звіті щодо механізму призупинення безвізового режиму. А Ребекка Гармс зауважила, що це стало однією з причин, чому минулого року ЄС не надав Україні 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги.

"Е-декларації - це те, щодо чого ми дещо занепокоєні та не можемо зрозуміти, чому обіцянка, згідно з якою громадські організації та активісти будуть виключені з дії цього закону, досі не реалізована", - наголосив  Даріуш Росаті, який є співголовою парламентського комітету асоціації ЄС-Україна.

Його колега Гармс також не приховувала невдоволення тим, що Київ не дотримав своєї обіцянки. "Ми знову й знову за останні місяці отримували обіцянки, що неурядові організації не подаватимуть у 2018 році е-декларації та що для них запровадять правила, як у ЄС. Це дратує, що нам дають обіцянки та не дотримуються їх", - підсумувала євродепутатка від Німеччини у розмові з DW.