Як Україна приєднується до європейської "розетки"

У середу, 28 червня у Брюсселі було підписано документ, що може мати далекосяжні наслідки для української енергетики. Під час асамблеї Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) відбулася церемонія укладання "Угоди про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи". За словами керівника компанії "Укренерго" Всеволода Ковальчука, що підписав угоду від імені української сторони, це є історичною подією. "Підписання угоди - є відправною точкою для початку інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України до європейського об'єднання", - наголосив Ковальчук.

За його словами, синхронізація із ENTSO-E вимагатиме не лише виконання низки досить складних заходів, але також перебудови усього ринку електроенергії в Україні на основі ринкових механізмів. В результаті, запевняє чиновник, будь-який споживач в Україні зможе імпортувати електроенергію з будь-якої країни ЄС, а будь-який виробник електроенергії - експортувати її кінцевому споживачу в Європі. Сам підписаний документ складається з трьох частин: каталогу вимог, безумовне виконання яких необхідне для ухвалення рішення про об'єднання енергосистем, переліку необхідних додаткових досліджень та дорожньої карти. DW вирішила розпитати експертів, чи дійсно угода може мати настільки масштабні наслідки для української енергетики, та чи готова Україна виконати усі її вимоги.

Зелене світло

Експерт коаліції "Енергетичні реформи" Андрій Перевертаєв покладає чималі надії на цей документ. За його словами, його підписання безумовно є великим і дуже конкретним кроком уперед. "Якщо протягом останнього десятку років ми лише спостерігали за безпредметними розмовами, то зараз вони, нарешті, отримали конкретне втілення - перелік необхідних для об’єднання заходів, який узгодили для України", - пояснює експерт. За його словами, підписання фактично означає, що на Заході дали зелене світло самій можливості того, аби Україна протягом встановленого терміну стала частиною європейської енергетичної системи.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко впевнений: Україні вкрай важливо йти шляхом, окресленим в угоді та приєднуватись до ENTSO-E. Це, за словами експерта, дозволить країні стати частиною великої прозорої енергетичної системи із чіткими та зрозумілими правилами гри, що також дозволить забути про залежність від Росії у питанні електроенергетики. Тому цей крок є значущим і з огляду на питання національної енергетичної безпеки, каже Харченко. "Енергетична інтеграція зробить для інтеграції України в європейський простір навіть більше, ніж безвіз", - додає він.

Втім, переваги приєднання до мережі континентальної Європи відчують на собі і звичайні споживачі, додає Перевертаєв, адже доступ на український ринок електрики західних виробників одразу створить на ньому конкурентне середовище. "Навіть попереднє моделювання показує, що в деяких регіонах ціна на електрику може зменшитися приблизно на 30 відсотків", - розповідає експерт. Поки ж в Україні, на його думку, енергетична галузь є занадто монополізованою. Так, доля атомної енергетики і, відповідно, державного "Енергоатома" в енергетичному балансі подекуди досягає 60 відсотків, каже Перевертаєв. Тому він впевнений - самостійно створити чесні ринкові умови Києву не під силу, проте із цим чудово впорається відкриття енергетичної системи для європейських споживачів і виробників.

Політичні перепони

Експерти визнають - підписаний документ є лише першим кроком на важкому шляху, який доведеться пройти у вкрай стислі терміни. Саме надзвичайно щільний графік майбутніх заходів викликає занепокоєння у Перевертаєва. Він упевнений, що Україна здатна впоратися із поставленими задачами, але, враховуючи економічні та політичні труднощі, буде досить непросто вкластися у визначені угодою терміни. "Необхідна модернізація електростанцій, вирішення суперечливих політичних питань забезпечення зони АТО та відключення від енергосистеми Російської Федерації - технічної роботи буде дуже багато", - розповідає експерт.

Втім, і він, і Харченко додають: кваліфікації українських спеціалістів та фінансових ресурсів за достатньої політичної волі української влади цілком вистачить для вирішення усіх цих задач. А у наявності останньої експерти сумніваються. "Не впевнений, що уряд та коаліція має бажання реалізовувати ці плани", - ділиться своїм песимістичним прогнозом Харченко. Він пояснює - більш прозорі правила для енергетичного ринку означатимуть загибель щонайменше декількох монополій, які зараз відчайдушно опираються такій перспективі. "Це добре помітно за тим, який опір виникає реформі ринку газу, імплементації законів щодо ринку електроенергії та створення незалежного регулятора на енергоринку", - розповідає Харченко.

Зрозуміти, наскільки такий песимізм виправданий, буде легко за тим, як українська влада виконуватиме закон про ринок електроенергії, що має на повну запрацювати вже у 2019 році, каже Перевертаєв. "Виконання цього закону синхронізовано із угодою, і, якщо за два роки не буде створено передумов для функціонування в України ринку електроенергії, можна буде говорити, що перший дедлайн вже зірвано", - каже експерт.