Експеримент на Харківщині: чи приживеться сортування сміття?

Кілька років молода жінка Анна Геращенко, що мешкає у селі Тернова, що у 25 кілометрах від Харкова, спостерігала за тим , як довколишній ліс забруднюють сміттям туристи й місцеві. Анна розповіла Deutsche Welle, що з власної ініціативи пішла до лісу за «великим прибиранням». «Беру лантух та збираю сміття. А що робити? Де з дітьми гуляти? Все, я, звичайно, не могла прибрати. З нашого села вже давно не вивозять сміття централізовано. А куди людям його подіти?», - запитує вона.

Три тонни пластику та скла

Жінка запропонувала селянам провести експеримент з роздільного збору сміття. Стимул – новий дитячий майданчик та тенісний стіл. Зараз «екологічною ініціативою» захопилися мешканці вже двох вулиць. Вони мають чотири контейнери, які придбали на гроші від грантів громадської організації та благодійного фонду. Селяни самі зголосилися збирати не тільки пластик, а ще й скло та бляшанки. Анні навіть вдалося вивести людей на «суботники». « Упродовж перших трьох місяців ми назбирали майже півтонни скла та 200 кілограмів пластикових пляшок. Зараз це вже більше трьох тонн », - каже інціатор. Селянам також знайшли підприємця, який заробив на вивезенні використаної плівки з теплиць.

Активістка зізнається, що спочатку було важко зацікавити підприємців, які займаються збором відходів, «маленькими обсягами». Але тепер це вже налагоджена система, за якою Анна стежить особисто. Вона називає себе «волонтером - одиначкою» та не вважає свою громадську діяльність бізнесом. «Мені просто цікаво займатися громадськими проектами. У нас не такі великі обсяги, як у великому місті, де це справді може бути прибутковим»,- каже Анна.

А що у Харкові?

Харківська мерія планує перевести місто на сортування сміття упродовж двох років. Є плани щодо будівництва заводу, триває закупівля 700 контейнерів, поки тільки для збору пластикових відходів. Їх, за підрахунками мерії, знадобиться майже 32 тисячі. Доктор технічних наук Олександр Касимов критикує плани мерії. «Просто придбати контейнери - це марна витрата грошей, але не вирішення проблеми. А далі що робити? Хто перероблятиме пластик? У нас є тільки маленькі дрібні фірми, які не зможуть обслуговувати усе місто», - застерігає він. Касимов наводить як приклад попередній невдалий експеримент, в одному з районів обласного центру.

«Встановили гарні контейнери для 6 видів сміття. Студенти старанно вмовляли людей стежити за розділом сміття. Так і робили, доки не побачили у телерепортажі, що сміттєвози збирають усе в одну машину!», - розповідає він.

Проблеми логістики

Член екологічної групи «Печеніги» Сергій Балобін з особистого досвіду проведення громадських акцій з прибирання парків та скверів знає, як важко зацікавити підприємців приїхати за пластиковими пляшками. «Їм цікаво, коли є понад центнер. І якщо місто переходить на роздільний збір сміття, треба, щоб їздили комунальні машини. Скрізь, а не туди, де вигідно», - наголошує еколог.

Харкову ж потрібна комплексна програма, яку, як каже Касимов, на замовлення мерії, могли розробити вчені та врахувати усі особливості збору й вивезення сміття у кожному районі. «У Харкові є три заклади, які мають відповідні технології, приміром, виробництва з пластику сидінь для стадіонів», - каже вчений. Він переконаний, що за умови професійного наукового підходу, проект міг би окупитися вже за два роки.

Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Дмитро Каневський