Екологічне лихо у Криму: з кого питати?

Ситуація із забрудненням повітря викидами заводу "Кримський титан" ризикує набрати масштабів міжнародного скандалу. Ситуація ускладнюється тим, що техногенна аварія сталася безпосередньо на адміністративній межі між Херсонщиною та окупованим Росією Кримом. 4 вересня українська влада заявила, що передала інформацію про викиди до ООН та Організації з заборони хімічної зброї.

Тим часом кінцевий власник підприємства - холдинг Group DF олігарха Дмитра Фірташа - за півтора тижні офіційно інцидент так і не прокоментував. Запит DW про причини забруднення та шляхи їх усунення у холдингу також залишився без відповіді.

Дмитро Фірташ вже понад чотири роки перебуває в Австрії під підпискою про невиїзд і чекає на рішення про екстрадицію до США. У Сполучених Штатах його підозрюють у спробі дачі хабара за отримання дозволів на видобуток титану в Індії.  Однак навіть в умовах санкцій в зв'язку з анексією Криму і проблем Фірташа із законом, олігарху вдалося налагодити роботу найбільшого у Східній Європі виробника діоксиду титану.

Радянський гігант

"Кримський титан" виготовляє діоксид титану - білого хімічного барвника, що широко використовується у різних галузях виробництва - з 1978 року. За радянських часів до  потужного виробництва були залучені ресурси сусідньої Херсонщини: воду постачали з Північно-кримського каналу, електрику - з Каховської ГЕС, транспортні потреби заводу забезпечувала залізнична станція "Вадим", що теж знаходилась у сусідній області.

2004 року власником 50 відсотків підприємства став Дмитро Фірташ. Іншу - державну - половину підприємства він перебрав під контроль вже під час президентства Віктора Януковича, отримавши на додачу в довгострокову оренду родовища ільменіту. 2012 року Фірташ та Янукович разом відкривали нову виробничу лінію на підприємстві - вона мала забезпечити виробництво до 110 тисяч тон діоксиду титану на рік, зробивши підприємство найбільшим виробником у Східній Європі та восьмим у світі.

Немає російського паспорта - на вихід 

Анексія півострова Росією 2014 року спричинила бурхливі зміни в житті заводу. Першими їх відчули півтисячі працівників підприємства, які мешкали в сусідніх селах Херсонської області. У квітні 2014 року кореспондент DW був свідком того, як автобуси із вечірньою зміною вперше застрягли на новому "кордоні", який несподівано спорудили російські війська.

Упродовж 2014 року працівники "Кримського титану" з Херсонщини отримували наполегливі пропозиції прийняти російське громадянство, пригадує голова прикордонної Мирненської об'єднаної територіальної громади Андрій Сучок. А перед 2015 роком усіх попередили про звільнення: мовляв, підприємство починає жити за російськими законами.

"Оренда" російської компанії

Цьому передували хитрощі Group DF із облаштування заводу у нових реаліях. Ще влітку 2014 року холдинг перереєстрував підприємство "Кримський титан" у Києві за українським законодавством. Однак весь майновий комплекс заводу київська фірма "надала в оренду" новоствореній московській компанії "Титанові інвестиції". Московська фірма, своєю чергою, належить одній з численних кіпрських компаній під контролем Дмитра Фірташа. Таке своєрідне переоформлення було здійснене, "щоб забезпечити нормальну роботу підприємства в умовах, що склалися, своєчасно виплачувати зарплату співробітникам і зберегти трудовий колектив". На початку 2015 року українську компанію "Кримський титан" перейменували на Ukrainian Chemical Products.

До кінця 2015 року на підприємстві лишились працювати лише близько сотні працівників з Херсонщини. Всі вони змушені були отримати патенти на трудову діяльність в Росії, скласти іспити з російської мови та історії, а також щодня перетинати новозбудований кордон. Наприкінці 2017 року з "Кримського титану" зрештою звільнили останніх українських громадян. "Попередили просто перед Новим роком - все, з січня в вас роботи немає",- розповідає мешканець прикордонної Преображенки Олександр, що нині працює таксистом на пункті пропуску з Кримом.

Непростий шлях руди

Починаючи з осені 2015 року, коли розпочалася так звана "цивільна блокада Криму", робота заводу ставала дедалі складншою. Тоді громадські активісти обурені тим, що попри окупацію Криму, завод продовжує завозити сировину з материкової України, перекрили залізничну гілку, що сполучає підприємство з материком. Тоді під тиском блокадників український уряд врешті заборонив ввезення промислових товарів і сировини до окупованого півострова.

Проте, як засвідчили журналістські розслідування, і досі левова частка сировини на "Кримський титан" потрапляє з українських родовищ. Попри те, що російська компанія Фірташа "Титанові інвестиції" у 2016 році навіть потрапила під санкції української Ради нацбезпеки і оборони. Та схеми поставок лише трохи ускладнились.

Як зазначали у квітні 2018 року журналісти програми "Наші гроші" у своєму розслідувані, ільменітовий концентрат, видобутий та збагачений на українських державних підприємствах через українські порти в останні роки постачається спершу до Туреччини. Вже там його перевантажують на судна, які начебто прямують у Росію. Потім, з'ясували журналісти, у Керченській протоці ільменіт перевантажують просто в морі на російські судна, що попри санкції заходять до Керченського порту. Вже звідти вантажними автомобілями сировину везуть на завод. За схожою схемою з Криму вивозиться і готова продукція.

Кому платити за забруднення?

Подвійна реєстрація дозволяє хімічному підприємству не сплачувати екологічний податок до українського бюджету, пояснюють у Херсонському обласному департаменті екології. "Згідно з даними податкової, Ukrainian Chemical Products з 2015 року не веде господарської діяльності на території України, а отже і не сплачує відповідні збори",- розповідає заступниця начальника управління нормування атмосферного повітря і впливу на екологію Катерина Риженко. Тоді як у 2009-2014 роках підприємство сплатило 7,3 мільйона гривень екологічного податку.

На окупованому півострові "Кримський титан" змушений платити значно більші суми, але вже до російського бюджету. Тільки за 2016-2017 роки міський суд Армянська зобов'язав "Титанові інвестиції" сплатити 123 мільйони рублів (понад 51 мільйон гривень) за негативний вплив на довкілля.

У 2017-2018 роках в російської Федеральної служби з екологічного нагляду виникло щонайменше дві великі претензії до підприємства. Як з'ясували перевірки в липні 2017 року, на лінії з виробництва сірчаної кислоти відбувся витік технологічного газу, а у грудні того ж року внаслідок протікання трубопроводу відбувся витік їдкого натру.

"Складається парадоксальна ситуація: від викидів страждають люди по обидва боки кордону, а компенсацію сплачують тільки в Криму",- обурюється Катерина Риженко.

Втім, виявляється, хімічний бізнес Дмитра Фірташа не тільки час від часу забруднює повітря, яке є ризиком для здоров'я однаковою мірою жителів Криму і сусідньої Херсонщини. "Кримський титан" ще й зберігає токисчні відходи на Херсонщині. Вже кілька десятиліть понад 1000 га землі під два сховища відходів підприємство орендує в сусідньому Чаплинському районі Херсонської області. "Орендну плату сплачують стабільно - у 2016 році вийшло 1,1 мільйона гривень",- розповідав в інтерв'ю "Центру журналістських розслідувань" голова Чаплинської райдержадміністрації Олександр Бурейко. Втім, на його думку це недостатня плата за погіршення здоров'я мешканців району та підвищений ризик онкозахворювань. У січні 2018 року міністерство тимчасово окупованих територій України офіційно заявило про небезпеку, що несе "Кримський титан" екології Херсонщини.

Плани на майбутнє

Попри такі гучні заяви українських чиновників, Group DF систематично ухиляється від коментарів щодо майбутнього "Кримського титану", називаючи цю тему "надто заполітизованою". В останні роки підприємство працює переважно на російський ринок - через українські та західні санкції. Працівники заводу в соціальних мережах скаржаться на систематичні затримки заробітної плати в 2018 році. До того ж з кінця 2017 року російські суди розглядають позов банку "ВТБ", який намагається повернути від підприємства кредит у 39 мільйонів доларів США.

Все це не заважає Group DF будувати плани на майбутнє. У червні 2018 року директор "Титанових інвестицій" в інтерв'ю "Российской газете" заявив про плани будівництва залізничної гілки до Керченського порту. А глава так званої "адміністрації" міста Армянськ Василь Телиженко розповідав про наміри створити на базі "Кримського титану" та сусіднього Кримського содового заводу, який також контролюється Group DF, хімічний індустріальний парк "Неохім". Як вплине на ці плани нещодавній інцидент з хімічними викидами, ані на підприємстві, ані в місті не коментують.