Дорогі «храми культури»: найскандальніші історії реставрації театрів

Згідно з офіційними даними, реставрація 150-річної вражаючої будівлі Большого театру у Москві обійшлася у 500 мільйонів євро. Незалежні експерти та оглядачі, проте, називають суму, принаймні удвічі більшу за офіційну. Серед причин таких високих витрат найчастіше називають погане планування, дорогі контракти з підрядниками та спартачені ремонтні роботи. Все це не лише затягло процес реставрації на додаткові три роки, але й «влетіло у копійчину». Настільки, що у цей процес кількаразово втручалася Генеральна прокуратура.

Втім, все це не псує святковості заходам з нагоди відкриття Большого після реставрації, які триватимуть аж до Різдва. Все ж, тут ніби напрошується питання: наскільки доречними є ці великі грошові вливання у реставрацію «храму культури», тим більше, що випадок московського Большого театру не є поодиноким.

 «Фенікс» відродився за 90 мільйонів

Інші знамениті театри також потрапляли до газетних заголовків не у культурному, а радше у скандальному контексті. Наприклад, це знаменитий оперний театр «Ла Скала» у Мілані, розрахований на 2 тисячі глядачів (майже як і його московський собрат). Міланська опера значно постраждала у часи Другої світової, але відбудова театру не тривала довго: «Ла Скалу» заново відкрили вже 1946-го року... і виявили, що від потрапляння бомби під час воєнних дій була повністю зруйнована акустика зали. Тож 2000-го року власті Мілана взялися за повторну й масштабнішу реставрацію, яка тривала майже три роки і обійшлася в 60,5 мільйонів євро. У порівнянні з московським кошторисом це  дрібничка.

Набагато більше проблем супроводжували реставрацію венеціанського театру Ла Феніче. У січні 1996-го будівля, знаменита своєю прем’єрою «Травіати» Джузеппе Верді, була знищена вогнем унаслідок підпалу, здійсненого електриком Енріко Карелло. Тоді ціла Італія вимагала реставрації знаменитої опери, при тому відтворення її точнісінько такою, як вона була до пожежі.

Спочатку відкриття «Феніксу» після оновлення планували на кінець 1998-го. Але через низку скандалів й фінансові проблеми німецько-італійського концерну, процес затягнувся. Крім того, для реставраторів це був чималий виклик: проводити логістичні роботи у місті-музеї Венеції, яке до того ж стоїть на воді. Зрештою на момент завершення реставрації 2003-го року кошторис робіт становив вже 90 мільйонів євро - вдвічі більше від запланованої спочатку суми.

Інвестиції в культуру

Німецька державна опера, яку вважають провідною серед трьох оперних театрів Берліна, теж має власну непросту історію реставрації. Перший план реставрації, поданий Клаусом Ротом було відхилено, а від вересня минулого року реставраційними роботами там опікується Штутгартський архітектор Ганс Гюнтер Мерц. Його кошторис - 239 мільйонів євро. З них 200 мільйонів виділить держава, а ще 39 мільйонів мають зібрати симпатики театру. Відкриття заплановане на 3 жовтня 2013-го року.

Йдеться, звичайно, про дуже великі суми, але все, як відомо, пізнається в порівнянні: наприклад, прокладання одного кілометру ліній метро обходиться платникові податків у ФРН в середньому у 50-60 мільйонів євро. Відкриття мосту через річку Ельба в Дрездені, внаслідок чого долина Ельби втратила статус світової культурної спадщини ЮНЕСКО, обійшлося у 200 мільйонів євро, а на його утримання щороку необхідні 430 мільйонів.

Тим часом, москвичі тішаться новому відкриттю свого головного Оперного театру. Усі білети викуплені наперед, навіть незважаючи на досить «недемократичні» ціни: від 50 до 200 євро.

Автор: Анастасія Буцко, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний