Для українських ОСББ енергозбереження пріоритетне, але недосяжне

Львівщина є передовиком у галузі об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Тут уже впродовж кількох років діє програма розвитку ОСББ, створено Ресурсний центр розвитку, де спеціалісти надають юридичну та консультаційну допомогу щодо створення таких об’єднань. За останні роки лише в самому Львові заснували понад чотири сотні таких ОСББ. Утім, попри те, що Львів є лідером в Україні за часткою загальної площі житлового фонду, який обслуговує ОСББ, ці об’єднання нині радше нагадують «осиротіле дитя». У рамках програми розвитку ОСББ місто сприяє їхньому створенню, але аж ніяк не переймається їхньою підтримкою, розповів в інтерв’ю Deutsche Welle голова ОСББ «Майорівка», керівник проектів громадської організації «Наше право» Андрій Глуховський.

Нема чим хизуватися

Є проблеми з приватизацією прибудинкових територій, не прописані умови та критерії фінансування з міського бюджету, відшкодування пільг чи субсидій, не кажучи вже про допомогу у впровадженні енергоощадних технологій у багатоповерхівках, пояснює Глуховський. Співвласники дуже зацікавлені в енергозбереженні, адже це суттєва економія грошей. Однак ці проекти непосильні для об’єднання – передусім через значні кошти, яких вимагає їхнє втілення. «На місцевому рівні влада не прийняла жодного правового акту, яким би стимулювала чи фінансово допомагала у впровадженні енергозберігаючих технологій в ОСББ. Мешканці готові долучатися і навіть вносити половину коштів до таких проектів, якби була підтримка інвестора чи влади. Утім, від влади немає жодних поштовхів», - каже Глуховський.

На жаль, усі закладені в місцевому бюджеті кошти для потреб ОСББ були витрачені на ремонт горищ та мереж у підвалах, і жодної гривні на проекти з енергозбереження не залишилося. Згідно з останнім дослідженням Інституту місцевого розвитку, кожне п’яте домогосподарство Львова не вживає нині жодних заходів щодо збереження тепла у своїх помешканнях. Ті, хто таки намагаються економити енергію, зазвичай вдаються до «дідівських» методів: заклеюють вікна на зиму, зачиняють вхідні двері у під’їзд та вивільняють кімнатні батареї. 80 відсотків опитаних зацікавлені в термоізоляції зовнішніх стін будинків, утепленні горищ та підвалів, що дало б можливість зекономити до 20-30 відсотків тепла. Але люди змушені розраховувати лише на власні заощадження. Лише 9 відсотків опитаних сподіваються на можливий кредит. «Насправді Львів немає чим похизуватися, у нас немає жодного енергозберігаючого проекту з ОСББ», - додав Глуховський.

Потрібне просвітництво

За словами керівника проекту «Центр енергозбереження» Львівського державного центру науки, інновації та інформатизації Василя Прусака, відповідні кошти на це знайти важко: «Отримати кредити на такі проекти сьогодні дуже складно. Лише два з половиною роки діє обласна програма кредитів. А через банки це взагалі неможливо. Хоча в Європі традиційно такі проекти кредитуються на 7 років під 3-6 відсотків. Але європейські три відсотки перетворюються на 25 відсотків українських», - нарікає Прусак. Експерт наголошує, що важливо, аби весь будинок був термоізольований, адже утеплення окремих квартир не дає очікуваної економії. А можливе встановлення систем альтернативних джерел енергії у багатоповерхівках – це взагалі дуже віддалена перспектива, вважає науковець.

Разом з тим він переконаний, що українцям бракує культури енергозбереження. Чимала частина мешканців Львова ще живуть радянськими стереотипами і не розуміють потреби в ощадливому ставленні до енергію. Загалом, на думку Прусака, населення недостатньо поінформоване про технології, методи та інновації в галузі енергозбереження. На його думку, необхідні просвітницькі програми, акції та семінари на цю тему.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Христина Ніколайчук