"Диктатура ДНР": кого і за що примушують до штрафних робіт

Бойовики так званої "ДНР" вбили 23 річного хлопця під час боїв в Іловайську, звинувативши його в мародерстві. Цю шокуючу історію розповіли Deutsche Welle мешканці міста, які близько знали загиблого та його родину. Інформація про те, що бойовики вдаються до військово-польових судів, підтверджується і в інформаційних повідомленнях самої "ДНР". Також жителі інших міст, що перебувають під контролем так званої "ДНР", розповідають, що за різні дрібні порушення, приміром, комендантського часу чи появу на вулиці без документів, без суду та слідства можна опинитися на виправних роботах.

"Б’ють тих, хто не виконує накази"

"Якось я побачив людину, що підмітала дорогу неподалік від штабу, де розташовуються "деенрівці", - розповів DW мешканець одного з містечок, який представився Сергієм. - "Я ледь упізнав у цій людині знайомого - настільки його обличчя та тіло було знівечено побоями. Потім я спостерігав, як він упродовж двої-трьох тижнів виконував різні підсобні роботи: копав окопи, розвантажував машини з мішками. Тепер він вступив у "ДНР". З його слів я зрозумів, що іншого виходу в нього не було. Переважна кількість таких, як він, - це ті, кого примусово забирали на роботу", - розповів Сергій.

За даними міжнародної правозахисної організація Human Right Watch, до незаконних штрафних робіт терміном до 30 днів ополченці можуть примусити чоловіків начебто за порушення громадського порядку. Зокрема може йтися про порушення комендантського часу, відсутність документів, розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, вживання наркотичних засобів.

"Мого брата заарештували неподалік від Донецька, коли він був без паспорту і трохи на підпитку", - розповіла DW родичка одного із "штрафників", яка представилася Наталією. Люди бачили, як він прибирав сміття на вулиці. Через декілька днів він повернувся. Сказав, що кормили добре. А били тих, хто відпирався і не виконував їхні накази. Але розповідати якісь подробиці не схотів", - каже жінка

Знущання над громадськими активістами

Зі скаргами на примусові роботи та знущання до Human Right Watch звертаються і деякі проукраїнські активісти, які зазнали побиття чи катувань. 59-річний Олександр, який погодився дати DW коментар лише піcля того, як виїхав з Донецька в безпечне місто. 11 серпня пізно увечері біля його дому з’явилися невідомі люди у камуфляжній формі, які цікавилися начебто орендою житла, розповідає Олександр. Коли він щось почав з’ясовувати, його силоміць посадили в машину та повезли в захоплене приміщення обласного УВС. Дорогою сипалися погрози.

Потім, як розповідає Олександр, йому показали фото чоловіка, який начебто брав участь в АТО в Маріуполі і який буцімто був схожий на Олександра. "Мене посадили на чотири доби. Кімната, в якій мене закрили, була 6 на 7 слідів. Це коли прикладаєш ступню до ступні і рахуєш. Так три ночі на стулці проспав".

Відношення рядових бійців було нормальне, каже Олександр. "Це, я так зрозумів хлопці, які пішли працювати на "ДНР" від безробіття. Але керівництво - це просто банда. Я їх дві доби благав, щоб дозволили один раз зателефонувати комусь із рідних та сказати, що я живий. На четверту добу приїхав їхній "представник міністерства держбезпеки", і мене відпустили".

За словами Олександра, під час його арешту, його дім було пограбовано. У нього вкрали ноутбук та всі кредитні картки. "Мене попередили знайомі, що потрібно терміново виїхати. Мовляв, якщо мене заарештують удруге, мене вже більше ніхто не знайде. Звинувачення, що я був в АТО, з мене зняли. Але всі сусіди бачили, що раніше в мене на машині був український прапор та я носив жовто-блакитну стрічку на шиї", - каже Олександр.

Воєнна диктатура?

На думку Олександра, в умовах так званої "ДНР" захистити себе в правовому полі неможливо: "Хто з автоматом, той і правий". За словами керівника громадської правозахисної організації "Донецький меморіал" Олександра Букалова, нині на окупованій території немає жодного юридичного захисту людей і жодних проявів демократії. Свобода зібрань чи свобода слова - це все ліквідовано. З регіону виїхали практично всі українські ЗМІ, всі представники громадського суспільства. Право на життя також під питанням, зазначає Букалов.

Якщо людину пограбували чи захопили в заручники, то немає жодних юридичних механізмів, завдяки яким можна домогтися звільнення чи компенсації. Це не означає, що буквально кожен в "ДНР" займається розбоєм, каже Букалов, є також чимало людей, які вважають, що все начебто нормально, якщо їх напряму свавілля не стосується. "Але, якщо свавілля відбувається, то громадяни відчувають повну беззахисність. Суди не працюють. Питання життя та безпеки взагалі не актуально для людей, які беруться керувати за допомогою зброї ", - зазначає правозахисник.

Мовчання через залякування

В Україні з’являються деякі волонтерські організації, які намагаються допомагати визволенню заручників. Волонтери стверджують, що мовчання постраждалих про перебування в заручниках - це одне з обов’язкових умов їх визволення. "Ми також не можемо відкрито розповсюджувати дані ані про себе, ані про людей, яким ми допомагаємо. Це все небезпечно і для нас, і для наших родичів, оскільки ми перебуваємо на окупованій території", - розповів Deutsche Welle волонтер, який представився Володимиром.

Водночас на сайті мерії Донецька з’явилося оголошення: "Розшукуються люди". У деяких з них зазначається, що є підтвердження, що молоді люди були захоплені ополченцями так званої "ДНР" і змушені рити окопи. Батьки не втрачають надію, що їхні сини повернуться до них живими.