Дешевий хліб – бідні селяни?

Ціна на хліб є політичною темою скрізь у світі. Особливо актуальною вона стає, якщо незабаром вибори. Україна в цьому питанні не була і не є винятком, каже Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф, керівник групи "Німецько-Український Аграрний Діалог" Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

„З висловлювань учасника передвиборної кампанії і прем’єр-міністра України Януковича витікає, що утримування стабільних цін на хліб є політичною ціллю „Партії регіонів”. Янукович пригрозив, що відповідальні за сільське господарство віце-прем’єр і міністр, а також міністр економіки втратять свої посади, якщо ціни на хліб не стабілізуються. Це – однозначне свідчення політизації цієї теми”.

Ціни на хліб підіймаються, бо скрізь у світі зростають ціни на зерно, передусім на пшеницю, пояснює Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф. Нині в світі реєструють інколи справжні цінові рекорди в торгівлі зерновими. Причина в тому, веде далі експерт, що в Європі були занадто сухі й спекотні квітень і травень, тому прогнози щодо цьогорічного врожаю довелося зменшити на кілька мільйонів тонн. Водночас попит залишається дуже високим. Утім і за таких умов, коли, здавалося б, українські виробники зерна могли б непогано заробити, уряд у Києві діє за вже відомою схемою. Пояснює Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф:

„Політичною метою українського уряду є стабілізація цін на хліб.

І це пов’язано з таким собі рефлексом часів планової економіки: закриваються кордони, й запроваджуються квоти на експорт зерна. Минулого року була схожа проблема. Цього року такі квоти будуть, напевно, теж запроваджені, на період закупівлі зерна для державного резерву. Скільки триватиме цей період, ніхто передбачити не може. Але заборон на експорт зерна слід очікувати й цього року”.

Вбачають небезпеку в переході на адміністративні способи керування і в Асоціації фермерів України. Її виконавчий директор Микола Стрижак пояснює:

„Це означає, що питання буде вирішено за рахунок селян, товаровиробників зерна. Накладуть квоти, буде зайве зерно, впаде ціна. Для кого вона впаде? Звісно, для товаровиробника. Не для того, хто робить борошно чи пече хліб, а для селянина”.

Німецький експерт Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф додає, що проблема при цьому полягає в тому, що селяни в Україні в такий спосіб не зможуть мати зиску від високих світових цін на зернові, наслідком чого стане нестача коштів для інвестицій. А отже сільське господарство, яке в Україні має великий потенціал, й надалі розвиватиметься повільніше, ніж могло б.

Водночас Микола Стрижак з Асоціації фермерів України зауважує, що селяни свій внесок у забезпечення українців зерном виконують рік у рік дуже сумлінно, навіть попри складні погодні умови останнього часу:

„Треба сказати правду. Тут вини АПК немає. Ми забезпечили зерном. А хлібом забезпечують інші. Тому й треба питати з тих, хто робить хліб”.

Обидва експерти погоджуються з тим, що в Україні дуже багато бідних людей, які дуже болісно відчувають на собі зростання цін на хліб. Їм можна було б допомогти шляхом цільових доплат на хліб, в крайньому випадку – запровадженням купонів на дешеві хлібні вироби, каже Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф:

„Таку модель застосовують у багатьох країнах, і ми пропонуємо її для України. Нам відомо, що це питання є дуже заполітизованим, тому до виборів про застосування такої моделі вести мову нереально. Але я переконаний, що наступний уряд намагатиметься мінімізувати негативні наслідки нинішніх дій у сільському господарстві. Переконаний, що прийде нове покоління урядовців, і методи планової економіки через 5-10 років нарешті стануть історією. З’являться вільні ринкові умови, й українські селяни виграватимуть від цін на міжнародних ринках”.

Даючи прогноз на майбутнє, німецький експерт висловив переконання, що ціни на хліб залишатимуться в Україні стабільними, бо це є чіткою політичною метою уряд. З іншого ж боку – дуже шкода, що від цього знову страждатимуть українські селяни, каже Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф.

.