Виконання рішень ЄСПЛ

4-6 червня на зустрічі комітету міністрів Ради Європи розглядатиметься виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини у справах Георгія Ґонґадзе та Юрія Луценка.

Перший заступник голови комітету Верховної Ради із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, депутат від Партії регіонів Володимир Олійник, заявив в інтерв'ю DW, що влада змінила ситуацію з дотриманням прав людини на краще. "Президент України Янукович проявив політичну волю, і ми, як більшість, ухвалили нову редакцію Кримінально-процесуального кодексу. Вона відповідає всім європейським стандартам. Якщо будуть дотримані всі викладені там правила, виграти Європейський суд – неможливо", – сказав депутат.

Бездіяльність держави

Натомість, адвокат Валентина Теличенко, яка представляє інтереси родини Ґонґадзе та Юрія Луценка в ЄСПЛ, впевнена, що засідання комітету міністрів РЄ викриє бездіяльність офіційного Києва. На її думку, правоохоронці так і не встановили замовників вбивства Ґонґадзе, а лише імітували це розслідування. Держава також нічого не зробила і для попередження порушень права людини на справедливий суд, від чого потерпів Луценко, сказала DW Теличенко. "Україна ігнорує рішення ЄСПЛ, як джерела стандартів в галузі прав людини і намагається відбутися мінімальними діями з виконання цих рішень", – впевнена адвокатесса. 

"Понад 90 відсотків рішень ЄСПЛ щодо громадян України залишаються на контролі комітету міністрів РЄ", – повідомив в інтерв'ю DW член-кореспондент Національної Академії правових наук Станіслав Шевчук, який має досвід роботи в ЄСПЛ як суддя ad hoc.

Причиною, на його думку, залишається брак змін в правовій системі держави на рівні законодавства та практики його застосування. Шевчук також незадоволений зусиллями, які докладає парламент, уряд та судова система зі створення на вимогу європейської сторони національного органу з контролю за виконанням рішень ЄСПЛ. Єдиним позитивом правник вважає налагодження системи виплат державою грошових компенсацій.

Невивчені уроки

На відміну від нього, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров відзначив прогрес в роботі міністерства юстиції. Воно розробило порядок повернення виплачених за рішеннями ЄСПЛ українцям коштів до держбюджету. "Мінюст подав в суди 198 таких позовів проти держпідприємств і 80 відсотків з них виграв. Водночас, незважаючи на 111 клопотань Мінюсту до генпрокуратури порушити кримінальні справи за рішеннями ЄСПЛ щодо скарг на катування людей правоохоронцями, жодна така кримінальна справа порушена не була", – зазначив правозахисник.

 Він пояснив це небажанням прокуратури визнавати свою провину за те, що ці факти і скарги на сваволю правоохоронців не були розслідувані своєчасно, адже це може потягти й відповідальність самих працівників прокуратури. Ще однією проблемою правозахисник вважає те, що всупереч європейській практиці, українські суди "постійно штампують рішення" про ув'язнення в СІЗО людей, які лише підозрюються у скоєнні тяжкого злочину. "Це проблема ментальності суддів, яку дуже важко змінити", – сказав Захаров.

У свою чергу, на думку Валентини Теличенко, пілотна справа ЄСПЛ "Харченко проти України" свідчить про подовження практики ув'язнення людей на період слідства на невизначений час. Цьому ніяк не запобігає новий КПК, зазначила адвокатка. Ще одна пілотна справа ЄСПЛ – "Іванов проти України", за її словами, вказує на масове невиконання в Україні рішень українських судів. "Суть пілотних справ полягає у привернення уваги держави до того, що в ЄСПЛ надходить дуже багато однотипних скарг. На таких справах ЄСПЛ вказує державі на існування проблеми і дає час на її усунення. Але Україна з цих двох пілотних справ своє домашнє завдання не виконала", – констатувала Теличенко.