Гіпермаркет у музеї

Навіть вхід до експозиції World of Malls - "Світ шоппінг-моллів" - у музеї сучасного мистецтва Pinakothek der Moderne у Мюнхені стилізовано під торговий центр. Назву виставки викладено на стіні жовтими та червоними неоновими літерами, праворуч і ліворуч - вітрини, а в повітрі шириться солодкуватий аромат парфумів. Для повноти відчуттів не вистачає лише типової для супермаркетів докучливої музики. На перший погляд, може здатися, що мюнхенська Пінакотека влаштувала виставку, прославляючи "архітектуру суспільства споживання". Однак не все так просто. Експозиція обігрує символи споживацької культури та комерції і складає з них, як з мозаїки, картину, що дозволяє по-різному її тлумачити.

Головними експонатами World of Malls є 23 торгові центри, розташовані у різних країнах світу. Географічний та часовий спектр розтягнувся від Мюнхена до Каракаса, від 50-х років минулого століття до наших днів. Архітектурні особливості та атмосферу кожного з моллів розкривають великомасштабні фотографії, будівельні креслення, тривимірні моделі. Доповнюють візуальну картину записи інтерв'ю з архітекторами та інвесторами, а також цікава інформація у цифрах і фактах.

Торгові центри будували, виявляється, і такі всесвітньо відомі архітектори, як Норман Фостер, Девід Аджайє, Френк Ґері. Втім, такого рівня знаменитості серед проектувальників зустрічаються не так вже й часто.

Пояснюється це тим, що є і набагато престижніші проекти, пояснює кураторка Сімоне Бадер: "Багато архітекторів справді не хочуть публічності, пов'язаної зі створенням торгових центрів. Їхні можливості суттєво обмежують вказівки та побажання власників майбутнього шопінг-центру та його орендарів. На стиль та оформлення інтер'єрів архітектор, як правило, не може вплинути".

Західний експорт та його метаморфози

Зовнішній вигляд і функціональне призначення торгових центрів за останні десятиріччя пройшли через суттєві зміни. Гіпермаркети будують вже не лише на околицях: вони перемістилися ближче до центру міста і пропонують, окрім магазинів, різноманітні розваги, культурні заходи і навіть житлові приміщення в оренду. Зі зміною вмісту змінюється і дизайн шопінг-моллів, дедалі більше відхиляючись від звичних уявлень про те, якими мають бути ці храми комерції.

У Німеччині прикладом такої мультифункціональної архітектури є торгівельно-розважально-житловий комплекс Höfe am Brühl у центрі Лейпцига, який поєднує під одним дахом магазини, автопаркінг і квартири.

Торговельний центр Las Arenas у Барселоні, відкритий на місці арени для кориди, доводить, що застарілі об'єкти можуть отримати нове життя за умови вмілого планування. Прикладом невдалого проектування є мюнхенський торговий центр Schwabylon: збудований у 1970-ті роки, він виявився настільки недоладним і неприбутковим, що його знесли незабаром після відкриття.

У німецькому Обергаузені гігантський супермаркет CentrO вистояв, проте без покупців залишились традиційні магазинчики, центр міста практично вимер, а багато жителів втратили роботу. В гігантському торговому центрі The Mall of Emirates у Дубаї окрім дорогих бутіків розташована і неймовірних розмірів лижна траса - розвага явно не для бідних покупців.

Торговельний центр як експортний продукт західного світу має свої плюси і мінуси, зауважує кураторка виставки в мюнхенській Пінакотеці Сімоне Бадер: "В арабських країнах, а також у Латинській Америці та Африці амплуа торгового центру набуває нових нюансів. З одного боку, збудовані за західними стандартами, гіпермаркети стають популярним місцем для зустрічі, де люди почуваються вільно, а з іншого, такі об'єкти обирають своєю мішенню терористи, тому що молл - це західний продукт, що поширився світом з Америки".

Виставка World of Malls у мюнхенському музеї Pinakothek der Moderne працює до 16 жовтня 2016 року.