Литва головує в ЄС
1 липня 2013 р.
Головування в ЄС стане великим завданням для маленької Литви: після здобуття незалежності вона втратила п'яту частину свого населення. Зараз у цій державі живуть лише близько трьох мільйонів людей. Членом ЄС Литва стала у 2004 році, а до Єврозони і досі не приєдналася.
Скептики, до котрих належить і політолог Рамунас Вілпішаускас, побоюються, що Литві буде нелегко впоратися зі складними переговорами. "Аби успішно головувати та викликати довіру в інших країн, державі потрібна історія успіху - передусім у темах, визначених як основні", - сказав директор Інституту міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету з розмові з DW.
Проблема з Україною та сподівання
Під час свого головування в ЄС Литва хоче акцентувати увагу на питаннях енергетики, розвитку балтійського регіону та контролю зовнішніх кордонів спільноти. Ця країна також наполягає на більш тісній співпраці Європейського Союзу з його східними сусідами, такими як Україна, Грузія, Вірменія, а у довгостроковій перспективі - і Білорусь. Наприкінці листопада литовський уряд запрошує ці держави на саміт Східного партнерства до Вільнюса. Успіхом стало би підписання на цьому саміті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Проте поки що впевненості у тому, що документ підпишуть, немає - занадто складною є політична ситуація в Україні. Євросоюз критикує Київ передусім за "вибіркове правосуддя" - як у випадку ув'язнення екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. "Наш успіх дуже залежить від ситуації у країнах та від їхніх керівників: чи впроваджуватимуть вони реформи, чи ні", - зазначає Вілпішаускас. За його словами, можливості Литви істотно вплинути на цю ситуацію дуже обмежені.
Президентка Литви Даля Грибаускайте - переконана європейка, котрій нещодавно було вручено престижну премію Карла Великого за визнання "заслуг у справі поглиблення інтеграції Європейського Союзу та подолання кризи", вірить у впливовість дипломатії. "Якщо Європа не переконає ці країни робити більше для демократії та прав людини, то вони нічого не здійснюватимуть. Ми маємо їх підганяти. Ми повинні їм допомогти", - сказала вона в розмові з DW. Грибаускайте вважає, що Європа не має права випускати з поля зору ці держави, навіть якщо це вимагає багато терпіння.
Спадок невирішених проблем
Упродовж наступних півроку Литві доведеться шукати рішення для багатьох проблем. За словами Грибаускайте, близько 85 відсотків питань порядку денного для литовського головування в ЄС залишилися у спадок від попередників. Наприклад, подолання фінансової кризи або створення банківського союзу. Лише для бюджету ЄС 2014-2020 років потрібно ухвалити близько 70 різноманітних законів.
До цього процесу має долучитися і найновіший член ЄС - Хорватія. А у травні 2014 року мають відбутися вибори до Європарламенту. Тож головування Литви припадає на "час особливо важкої роботи в Європейській Раді та Європейському парламенті", вважає голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Уряд Литви усвідомлює ці виклики. До головування в ЄС він ретельно підготувався: кількість литовського персоналу в Брюсселі збільшено втричі. За словами віце-міністра закордонних справ Литви Вітаутаса Лешкевічуса, там зараз перебуває близько 200 людей - не лише дипломатів, а й особливих посланців. Ще після виборів минулого року Даля Грибаускайте пообіцяла особисто перевірити знання іноземних мов у нових урядовців. На її переконання, їхати до Брюсселя без знання таких робочих мов, як англійська, французька чи німецька було б дуже непрофесійно.