Глава "Укренерго": Ціни на електроенергію можуть підвищитись
31 травня 2019 р.
Від 1 липня цього року ціни на електроенергію в Україні мають визначатися на нових ринкових засадах. Це передбачено законом "Про ринок електричної енергії", який Верховна Рада ухвалила ще у 2017 році. За ці два роки Україна мала створити необхідну нормативну базу та технічні умови запровадження оптового енергоринку. Натомість Світовий банк та Євросоюз, які раніше підтримували встановлення конкуренції на українському ринку електроенергії, нині рекомендують перенести запуск нового ринку на 1 жовтня, зокрема з огляду на дострокові парламентські вибори в Україні.
DW поспілкувалася зі Всеволодом Ковальчуком, керівником державної енергетичної компанії "НЕК "Укренерго", яка управляє об’єднаною енергосистемою України. Він прогнозує, що запуск нового ринку електроенергії з 1 липня може обернутися підвищенням тарифів на електроенергію для українців через нормативну недосконалість запроваджуваної моделі.
Deutsche Welle: Пане Ковальчук, компанія "Укренерго", як і міжнародні партнери України, увесь час відстоювала запровадження конкурентного ринку електроенергії в країні. За місяць до початку дії ринку Світовий банк та ЄС різко змінили риторику. Яка тепер позиція "Укренерго" щодо запровадження ринку електроенергії?
Всеволод Ковальчук: Хоча ми самі ініціювали запуск конкурентного ринку електроенергії в Україні, протягом останніх двох місяців ми змінили свою багаторічну позицію через проблеми з фіналізацією вторинного законодавства, що стосується його запровадження. Низька якість документів - тих, які вже підготовлені, та тих, що ще не затверджені урядом, - може викривити нову модель. Зараз відбуваються правильні кроки регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕКП), щодо змін правил ринку і певних кодексів. Але це відбувається надто наближено до моменту запуску енергоринку.
Які саме проблеми є на старті?
У нас немає впевненості на сто відсотків, що зміни в правилах не потребуватимуть нових змін програмного забезпечення, яке ми зараз впроваджуємо. Це ІТ-програми, які мають забезпечити роботу основних сегментів ринку. Ми бачимо також у операторів систем розподілу серйозні проблеми з точністю даних комерційного обліку електроенергії. В новій моделі, відповідно до закону, має відбуватися щоденний розрахунок за поставлену електроенергію. А зараз точність даних на момент закриття доби є дуже низькою: 40 відсотків поставленої електроенергії обліковується зараз неправильно. Це може створити дуже серйозні перекоси і унеможливить чесну транспарентну роботу постачальників. Це має бути негайно виправлено шляхом внесення незначних змін до закону "Про ринок електричної енергії", в тому числі відтермінування початку дії ринку на кілька місяців, наприклад до жовтня, як запропонували депутати. Ми підтримуємо цю позицію.
Три місяці достатньо, аби зробити те, що не було зроблено за два роки з часу ухвалення закону?
Переносити на три місяці чи на рік - не важливо. Якщо не зміниться підхід до імплементації закону, то ми можемо і через рік мати ті ж самі проблеми. Без змін закону по суті це перенесення не має сенсу. Треба також у законі передбачити можливість для НКРЕКП своїми внутрішніми рішеннями вирішувати ті проблеми, які зараз нам вдалося ідентифікувати. Зараз закон не дає таких повноважень регулятору, зокрема не дозволяє запроваджувати цінові обмеження на окремих сегментах ринку.
У Верховні Раді зареєстрований законопроект, який відтерміновує запуск енергоринку. Він мав бути розглянутий 28 травня в парламентському комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. Втім, на засіданні не було кворуму для розгляду документа. Враховуючи передвиборний період, чи є шанси, що народні депутати таки проголосують за відтермінування?
Залишати так, як є, не можна, бо виявлені проблеми вже у липні створять критичну ситуацію. Будуть проблеми з точністю передачі даних і також з неплатоспроможністю деяких категорій споживачів, зокрема комунальних підприємств, які продовжують нарощувати заборгованість. А це - до 200 мільйонів гривень щомісяця. Якщо Верховна Рада не проголосує запропоновані зміни, то з 1 липня ринок електроенергії в Україні працюватиме з дуже серйозними фінансовими наслідками, в першу чергу, для незалежних постачальників, а в залежності від рішень НКРЕКП, то і з точки зору ціноутворення на електроенергію взагалі.
Тобто споживачі отримають підвищення тарифів на електроенергію?
Є висока ймовірність того, що це може статися. На ринку зараз низька конкуренція. Близько 83 відсотків генерації в Україні тримають два гравці: держкомпанія "Енергоатом" та приватна компанія "ДТЕК". Це по базовим навантаженням. На балансуючому ринку є три основних гравці: "ДТЕК", "Укргідроенерго" і "Центренерго". Вони втрьох утримують понад 92 відсотки ринку змінних навантажень. Якщо Антимонопольний комітет оперативно не застосує запобіжники для забезпечення контролю за цим ринком, то може бути значне підвищення цін на електроенергію.
Яким може бути тариф на електроенергію для споживачів за негативного сценарію, якщо відтермінувати запуск ринку не вдасться?
"Укренерго" не встановлює тарифи, але ми констатуємо факт: уряд намагається зберегти незмінною ціну для населення. Якщо ціна залишається незмінною і дуже низькою, то будь-яке збільшення ціни внаслідок обмеженої конкуренції або неповної роботи тих чи інших компонентів ринку нестимуть постачальники. Вони закладатимуть ці ризики у ціну своїх послуг. Відповідно для промислових підприємств це буде півтора- чи дворазове зростання ціни, оскільки ціна для населення залишається фіксованою. Але особливість енергоринку полягає в тому, що зростання ціни для промислових підприємств, зрештою, все одно матиме наслідки для населення, що є кінцевим споживачем їхньої продукції.
Все дуже просто: якщо подорожчала електроенергія для печі, де печуть хліб, то пекар закладатиме додаткові витрати в ціну хліба. Ви купите хліб і заплатите за електроенергію, яка здорожчала. Для вас як споживача не важливо, чи це відбулося через платіжку за електроенергію, чи чек за товари чи послуги, вироблені з використанням електроенергії. Це - серйозні проблеми, які не були відпрацьовані у попередні два роки.