Коли Гройсман "вжарить" облгази?

Із початком опалювального сезону чимало українців обурюється виставленими рахунками за газ. У грудні на цю ситуацію відреагував навіть прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Відповідаючи на запитання депутатів Верховної Ради, він заявив, що стурбований, бо "людям нараховують якісь химерні борги" і пообіцяв ініціювати перевірку газорозподільних компаній. "Їх треба вжарити по перше число, бо монополісти вже сіли на голову і звісили ноги", - сказав голова з парламентської трибуни.

То чому ж Фірташ монополіст?

Газорозподільні компанії - "облгази", а також їхні структурні підрозділі, що займаються збутом -  є монопольними посередниками у постачанні газу кінцевим споживачам. Вони контролюють труби малого діаметру, якими газ надходить в оселі споживачів. Українці, на відміну від споживачів у країнах ЄС, не можуть змінити постачальника газу, якщо їх не влаштовує ціна і сервіс. Ця ситуація зберігається попри те, що ще 2015 року Верховною Радою був ухвалений закон про ринок газу, який гарантує конкуренцію. Утім, дотепер саме Кабінет міністрів всупереч закону цементує монополію операторів газорозподільних мереж, більшість яких через кіпрські компанії контролює мільярдер Дмитро Фірташ, а також "Нафтогаз України" як постачальника.

Кабінет міністрів щороку затверджує перелік монопольних постачальників у Положенні про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку, гарантуючи таким чином пільгові ціни споживачам. Але й вбиваючи конкуренцію, яка би в перспективі могла знизити ціни. "Не можна будувати ринок за різними моделями. Не може в Україні існувати суперзарегульований ринок одночасно з ліберальним ринком", - прокоментував ситуацію у розмові з DW експерт Dixi Group Роман Ніцович.

Енергетичне співтовариство безпорадне

У серпні 2017 року Енергетичне співтовариство (ЕС) відкрило провадження проти українського уряду за небажання виконувати європейські норми про конкуренцію на ринку газу. "Ми дивимося на структуру ринку і бачимо монопольне становище. Це спокушає на зловживання і, безумовно, використовується для цього", - зазначив у розмові з DW представник Енергетичного співтовариства Дірк Бушле (Dirk Buschle).

Експерти співтовариства пропонують на перехідний період в разі потреби регулювати відпускні ціни на рівні окремих областей. Однак закуповувати газ всі оператори мають на рівних умовах - на конкурентних оптових ринках, переконані в Енергетичному співтоваристві. Крім того, "Нафтогаз України" отримав би можливість напряму продавати видобутий в Україні газ - без непотрібних посередників в особі "облгазів". Однак, як зазначив Бушле у розмові з DW, українська сторона не виявила інтересу до цих пропозицій.

Діряві труби і мільярди на вітер

Тим часом "Нафтогаз" звинувачує операторів газорозподільчих мереж (ГРМ) у масштабних зловживаннях. Станом на кінець вересня 2018 року борги операторів ГРМ перед газотранспортною дочкою "Нафтогазу" - компанією "Укртрансгаз" - сягнули 26 мільярдів гривень. Ідеться про "несанкціоновано відібраний газ", тобто викачаний з труби без дозволу постачальника. "Укртрансгазу" доводиться компенсувати незаконно відібраний газ, купуючи паливо на ринку, щоб забезпечити баланс у системі. У Регіональній газовій компанії, яка представляє інтереси "облгазів" Дмитра Фірташа, вказують, що значну частину неоплаченого газу спожили енергогенеруючі компанії, які мають контракти на постачання.

Близько половини неоплаченого газу - на суму 13 мільярдів гривень, включно зі штрафними санкціями - за даними "Укртрансгазу", припадає на паливо, яке "облгази" використовують для виробничо-технологічних потреб. Це газ, який втрачається, наприклад, через аварії чи діряві труби. Як випливає з відповіді "Укртрансгазу" на запит DW, обсяги газу, який розчиняється в повітрі, 2017 року підскочили у півтора рази і продовжують зростати. У деяких підконтрольних Дмитру Фірташу компаніях обсяги газу, який випарувався через аварії чи інші причини, підскочили у два-три рази, зокрема у "Львівгаз", "Дніпропетровськгаз" і "Харківгаз". "Облгази не інвестують у мережі, а лише збирають кошти з людей. Зрештою, українці несуть на собі всі ці витрати за газ, який пропадає через діряві труби", - заявив у розмові з DW комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Регуляторний хаос і брак інвестицій

У Регіональній газовій компанії визнають лише 6 з 13 мільярдів боргу за газ, використаний на виробничі потреби. Представники "облгазів" заявляють, що не платять за паливо через надто низький тариф на розподіл газу, який попри подорожчання газу вже кілька років не переглядається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКЕРЕКП). Водночас, як випливає з відповіді НКРЕКП на запит DW, 2017 року "облгази" звітували регулятору, що використали в півтора рази більше газу, ніж зафіксовано "Укртрансгазом" - майже мільярд кубометрів. НКЕРЕКП зазначає, що ці показники вкладаються у ліміт, встановлений міністерством енергетики.

Тим часом "Укртрансгаз" через неплатежі "облгазів" і виробників теплової енергії не в змозі повною мірою реалізовувати інвестиційну програму модернізації газотранспортної системи. Оператори ГРМ, своєю чергою, також заявляють про ризики техногенних аварій через неможливість інвестувати. Ситуацію мала би дещо покращити нова тимчасова методика розрахунку тарифу на розподіл газу, яка враховує коливання цін на газ на ринку і встановлюється для кожного оператора окремо з врахуванням його фактичних витрат. Це дало би можливість не піднімати тарифи для кінцевих споживачів у тих областях, де "обленерго" не витрачає захмарні обсяги газу на технологічні потреби. Утім, ухвалена ще в червні минулого року постанова НКЕРЕКП досі не набрала чинності. Річ у тім, що її вже півроку не можуть надрукувати в газеті "Урядовий кур'єр", бо… для друку регуляторних актів НКРЕКП "немає грошей".

Навести лад замість "вжарити"?

Наразі українці продовжують платити за газ, який вилітає в трубу, двічі, навіть про це не знаючи: один раз через платіжку за газ, а другий як платники податків. Адже газ, за який не платять "облгази", все одно оплачується державними компаніями. Поки прем'єр Гройсман з парламентської трибуни обіцяє "вжарити" операторів газорозподільчих мереж, учасники ринку та іноземні партнери чекають насамперед наведення порядку і повернення до прозорих і ринкових принципів роботи.