Які санкції США запровадили щодо Росії?

2 серпня 2018 року американські сенатори внесли до Конгресу законопроект про посилення економічного, політичного й дипломатичного тиску на Росію у відповідь на "безперервні спроби РФ втручатися в американські вибори, зловмисний вплив Росії в Сирії, агресію в Криму та інші дії". Запропоновані санкції є логічним продовженням політики Вашингтона щодо Москви, що проводиться з 2014 року.

Втручання Росії в події в Україні в 2014 році та російська анексія Криму призвели до різкого погіршення відносин між США та РФ і до запровадження Вашингтоном численних санкцій щодо Москви. Згодом додалася й активна підтримка Кремлем режиму Башара Асада в Сирії. Крім того, в самій Росії погіршилася ситуація з дотриманням прав людини й громадянських свобод.

Негативно на двосторонніх відносинах позначилися й звинувачення в причетності російських хакерів до кібератак і можливе втручання Кремля в президентські вибори 2016 року в США, а також взаємні звинувачення в порушенні договорів з контролю над озброєннями. У відповідь на реальні та можливі дії Москви Вашингтон дедалі частіше вдається до інструменту санкцій.

2014 рік: перші санкції адміністрації Обами

Перший пакет американських санкцій схвалив у березні 2014 року тодішній президент США Барак Обама. Обмежувальні заходи накладалися на громадян Росії й України, "причетних до російського вторгнення до Криму і підриву суверенітету та територіальної цілісності української держави." Санкції містили візові заборони для таких осіб і замороження їхніх банківських активів. Список постійно розширювався, тож вже 20 березня під санкції потрапив і банк "Росія", названий "особистим банком високопосадовців Російської Федерації".

28 березня США припинили ліцензування експорту в Росію товарів і послуг оборонного призначення. 3 квітня було припинено консультації з Росією в галузі протиракетної оборони, а також співпрацю в космічній сфері (за винятком проекту Міжнародної космічної станції) та низки проектів в галузі мирного атома.

7 травня Вашингтон виключив Росію з торгової програми, що дозволяє країнам з перехідною економікою безмитно експортувати в США певні види товарів.

Другий санкційний пакет побачив світ у червні 2014 року. Саме тоді США наклали перші санкції на ключові сектори російської економіки. Під санкції потрапили компанії "Роснефть", "Новатек", державні "Внешэкономбанк" і "Газпромбанк", а також провідні корпорації російського військово-промислового комплексу (ВПК). Потім список санкцій поповнили "Банк Москви", ВТБ, "Россельхозбанк" і "Об'єднана суднобудівна корпорація".

6 серпня американська влада заборонила постачання в Росію обладнання для глибинного видобутку нафти й газу в Арктиці, а згодом наклала санкції на великі російські нафто- і газодобувні компанії. Відтоді американським фірмам не дозволяється надавати цим російським товариствам товари і технології, необхідні для освоєння родовищ нафти на глибоководних ділянках і арктичному шельфі та кредитувати їх на термін більше 90 днів. Загалом санкції США торкнулися більше 90 відсотків російського нафтового сектора й зачепили майже весь російський газовидобуток.

19 грудня Обама оголосив нові санкції у зв'язку з Кримом, заборонивши експорт на анексований півострів будь-яких американських товарів, послуг або технологій, а також ввіз на територію США продукції з Криму. На додачу, керівник американського мінфіну отримав дозвіл накладати санкції на фізичні особи й компанії, що працюють у Криму.

2015-2016 роки: банки, ВПК, ГРУ і ФСБ

Упродовж двох наступних років США істотно розширили санкційні списки, додавши в них у тому числі "дочок" на той час вже підсанкційних російських компаній.

У червні 2015 року Вашингтон оголосив покарання для будь-яких іноземних банків, що здійснюють фінансові операції з підсанкційними російськими юридичними й фізичними особами. Відтоді іноземним банкам-порушникам можуть заборонити відкриття коррахунків в США, а на вже існуючі у них накласти жорсткі обмеження.

У 2016 році під американські санкції вперше потрапили 11 російських виробників електроніки, що потенційно може використовуватися для потреб військової промисловості, у тому числі й лідери російського ринку "Ангстрем" і "Мікрон".

У грудні 2016 року США вперше вдалися до санкцій щодо Росії, підставою для яких була вже не Україна. Цього разу в чорному списку опинилися Головне розвідувальне управління (ГРУ) Генштабу збройних сил Росії та Федеральна служба безпеки (ФСБ). Причина - можливі кібератаки з боку російських хакерів під час американської виборчої кампанії.

2017 рік: проти "Північного потоку-2"

У 2017 році підставами для санкцій стали не лише дії Росії щодо України, а й можливе втручання РФ в президентські вибори в США, боротьба з російськими корупціонерами в рамках "закону Магнітського" й інтереси національної безпеки США.

25 липня Палата представників Конгресу США ухвалила новий пакет санкцій проти Росії, Ірану й Північної Кореї, оформивши його як закон під назвою "Протидія санкціями супротивникам Америки". Він передбачає, зокрема, скорочення до 14 днів максимального терміну ринкового фінансування російських банків, що потрапили під санкції, а нафтогазових компаній - до 30 днів. Згідно з документом, Вашингтон, як і раніше, виступатиме проти газопроводу "Північний потік-2", бо той "погано позначиться на енергетичній безпеці Євросоюзу, розвитку газового ринку в Центральній і Східній Європі та на реформах в Україні в сфері енергетики".

2 серпня президент США Дональд Трамп підписав закон про посилення санкцій проти Росії. Перелік компаній та організацій складається з двох частин. Перша містить 33 підприємства оборонного сектора, включаючи "Ростех", "Іжмаш", "Алмаз-Антей", "Уралвагонзавод" і "Калашников". У другій частині списку зібрані шість розвідувальних організацій і структур: ФСБ, ГРУ, СВР, компанія Zorsecurity, "Спеціальний технологічний центр" з Петербурга, "Професійне об'єднання конструкторів систем інформатики" з Москви.

19 грудня міністерство торгівлі США додало до списку санкцій два російських оборонних підприємства: ОКБ "Новатор" і ФНПЦ "Титан-Барикади". Вашингтон визнав, що діяльність цих компаній суперечить інтересам національної безпеки або зовнішньої політики Сполучених Штатів.

20-21 грудня міністерство фінансів США розширило список санкцій у рамках так званого "закону Магнітського", на підставі якого Вашингтон накладає штрафні заходи на корупціонерів і порушників прав людини в усьому світі. У список увійшли, зокрема, Рамзан Кадиров і син генпрокурора Росії Артем Чайка.

2018 рік: "кремлівський список" і удар по приватних компаніях

2018 рік характеризується не тільки розширенням списку осіб та організацій, які потрапили під санкції, а й посиленням самих санкцій.

У січні мінфін США оприлюднив так званий "кремлівський список", що містить 210 прізвищ. У нього, зокрема, увійшли всі російські бізнесмени зі статками понад 1 мільярд доларів, а також 114 чиновників. Тоді адміністрація США повідомила про рішення поки що не ухвалювати обмежувальних заходів щодо фігурантів списку.

15 березня міністерство фінансів США представило розширений список санкцій, до якого додали 19 росіян і п'ять організацій, котрих Вашингтон звинувачує у втручанні в президентські вибори 2016 року.

27 березня Трамп подовжив також на один рік дію санкцій, накладених за кібератаки проти США. Чинність обмежувальних заходів щодо ФСБ і ГРУ теж підтвердили. Крім того, санкції поширилися на пов'язані з цими спецслужбами підприємства та організації - ТОВ "Спеціальний технологічний центр", НКО "Професійна асоціація дизайнерів систем обробки даних" і компанія Zorsecurity. Згодом під санкціями опинилися науково-дослідний інститут "Квант" і компанії Digital Security і "Дайвтехносервіс".

6 квітня США наклали обмеження на 24 російських бізнесменів і чиновників, що стали членами "кремлівського списку". Серед тих, хто потрапив під санкції, виявилися найвпливовіші російські бізнесмени, котрі належать до оточення Володимира Путіна, - Олексій Міллер, Ігор Ротенберг, Олег Дерипаска, Сулейман Керімов, Віктор Вексельберг.

Обмежувальні заходи накладені також на 14 компаній і групу високопоставлених чиновників: міністра внутрішніх справ Володимира Колокольцева, главу Росгвардіі Віктора Золотова, керівника Роскомнадзора Олександра Жарова і губернатора Тульської області Олексія Дюміна.

Принципова новизна цього пакета штрафних заходів полягає в тому, що Вашингтон вперше вирішив вести вогонь на ураження по приватних компаніях. Міністр фінансів США Стівен Мнучін пояснив, що санкції не пов'язані з конкретними правопорушеннями, а накладені у відповідь на "шкідливу діяльність Росії". Йдеться про покарання Москви за все, скоєне протягом останнього часу, в тому числі - анексію Криму, підтримку сирійського режиму й спроби розхитати західну демократію.

9 травня США повідомили про введення санкцій проти цілої низки російських військових структур у зв'язку з порушенням законодавства США про нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки - балістичних і крилатих ракет. Йдеться про співпрацю в цій сфері з Іраном, Північною Кореєю і Сирією. За день до цього були подовжені санкції проти "Рособоронекспорту", що з 2015 року перебуває під різноманітними американськими обмеженнями.