Відповідь Великобританії на отруєння Скрипаля

"Тепер все списуватимуть на Росію", - саркастично заявила мені днями одна російська знайома після того, як недавній морозний весняний циклон британська преса нарекла "Чудовиськом зі Сходу". Але останніми тижнями сильно "підморозились" і відносини Лондона і Москви: Росію після отруєння подвійного агента Сергія Скрипаля у Солсбері британці тепер відкрито називають загрозою. Уряд Сполученого Королівства вважає Москву відповідальною за атаку із застосуванням нервово-паралітичного газу на британській землі, а прем'єр-міністерка Тереза Мей говорить про "спонсорований державою тероризм".

У вступній частині звіту з питань безпеки, оприлюдненому у середу, 28 березня, прем'єр-міністерка Мей вказує на зростання зовнішньої загрози державній безпеці Великобританії. Те, що мається на увазі насамперед Росія стає очевидним із аналізу подій у Солсбері.

Називати речі своїми іменами

Зрештою, у звіті згадують Росію і напряму, зокрема, у контексті вислання 23 російських дипломатів. Уряд країни прагне тепер суворіше контролювати тих, хто в'їжджає на територію Великобританії. Зокрема, планується спростити можливість затримання осіб, що потенційно становлять загрозу національній безпеці ще на етапі перетину ними кордону. Анонсовано також і розробку нових "антишпигунських" законів. І усе це з оглядом на дії Росію.

Тож чи доречно тут говорити про остаточний прихід нової "холодної війни"? "Ні", - стверджує експерт з питань Росії та Східної Європи авторитетного аналітичного центру Chatham House Матьє Булег і додає, що історичні паралелі тут недоречні, адже відносини між Заходом та РФ із роками стали різнорівневими і набагато складнішими, ніж за часів СРСР.

Водночас Булег вважає заходи, запроваджені Терезою Мей у відповідь на отруєння Скрипаля, недостатніми, а висилку дипломатів "слабкою" відповіддю. Булег пояснює, що попри високу символічність такого кроку, справді болючим для Кремля це не стане. 

Зважаючи на рішучі заяви Мей у парламенті, можна було б очікувати серйозніших санкцій. Та й сукупну реакцію Заходу Булег теж оцінює критично: так, добре, що багато країн проявили солідарність із Лондоном і вислали російських дипломатів. Але те, що для цього знадобилося кілька днів продемонструвало Росії, що солідарність Заходу - справа комплексна і з негайними рішеннями ніхто не поспішає, каже експерт.

Потримати росіян "за гаманець"

Тож якою мала би бути тоді адекватна відповідь? Голова британської міжпартійної парламентської групи щодо Росії Кріс Брайант вважає, що відповідь сама напрошується. Росіянам слід натиснути на найболючіше місце - їхній гаманець. Донедавна походження російських грошей у Сполученому Королівстві ніхто особливо не перевіряв. "Слід перевірити усіх капіталовкладників, пов'язаних із урядом Російської Федерації", - каже депутат-лейборист.

Із цим погоджується Матьє Булег, на думку якого Лондон і сам несе тут частку відповідальності, адже занадто довго дозволяв російському капіталу невідомого походження осідати на рахунках банків у Сіті та у заморських податкових оазах. Влада досі дивилася на це крізь пальці. Лейборист Брайант тут згадує про недавні часи, а саме про прихід до влади прем'єра-консерватора Девіда Камерона. "Тоді йшлося тільки про нарощування торгівлі з Росією", - каже він і додає, що це відкрило широкі можливості для зловживань та корупції.

Тепер же депутат закликає до різкого повороту і переосмислення відносин з РФ. "У Європі і у НАТО нам слід дуже чітко проаналізувати дії Росії, яка завдає удару по нашій системі ліберальної демократії, яка намагається використати все нам важливе і цінне проти нас. Ми ж дотримуємося правил гри і законів, а Росія - ні".

Як повідомляє газета The Guardian, в уряді Великобританії зараз розглядають ще один контрзахід: можливість запровадити заборону на операції з російськими єврооблігаціями для ключових клірингових компаній, таких як EuroClear та Clearstream. Це встановить перешкоди для перепродажу боргових паперів на вторинному ринку і відлякає від них європейських та американських інвесторів.