Вибори у Німеччині: холодна осінь у Великобританії

Хоча на політичному рівні Лондон сподівається на більшу стабільність у Берліні, практично не дивує, чому далеко не кожен британець в змозі назвати конкурента Анґели Меркель у виборчих перегонах. Тема виборів у Німеччині практично не висвітлюється у британській пресі. Звичайно, 22 вересня, коли відбуватиметься голосування, ЗМІ Великобританії спрямують свій погляд на Берлін, однак репортажів та повідомлень про виборчу боротьбу, що точиться нині, шукати годі.

"Дивно, наскільки куцо висвітлюють цю тему у передвиборний період - особливо зважаючи на те, наскільки важливою є Німеччина", - каже Марк Філд, депутат британського парламенту від консервативної урядової партії в інтерв'ю DW. "Загальне пояснення цьому, що все одно на виборах отримає перемогу Меркель", - пояснює британський політик.

"У надійних руках"

Філд, тим не менш, спостерігає за подіями у Німеччині більш прискіпливо, ніж інші британці. Він - наполовину німець: народився у Ганновері, а виріс у Великобританії. Нині підтримує зв'язок з Фондом Конрада Аденауера, близьким до Християнсько-демократичного союзу - партії Анґели Меркель.

В Сполученому Королівстві Меркель сприймається багатьма як політик, у якого все перебуває в надійному стані - як на національному, так і на міжнародному рівні. Однак чи подолає п'ятивідсотковий бар'єр традиційний партнер християнських демократів по коаліції Вільна демократична партія? Це питання вселяє певну невизначеність у ситуацію.

Великобританія практично не має досвіду з формуванням коаліційних урядів. Нинішнє керівництво держави - з консерваторів та ліберальних демократів - перша коаліція з часу завершення Другої світової війни. Тож деталі політичного ландшафту Німеччини доводити до відома британців складно, а тому інтерес у них виникає до конкретних політиків, а не до партій.

Можливо, це і є причиною того, чому вибори у Франції отримують в Лондоні більше уваги: змагання між Ніколя Саркозі та Франсуа Олландом мало завершитись і завершилось визначенням однозначного переможця.

Відсутність інтересу

Томас Кілінґер, давнішній кореспондент німецької газети Die Welt у Лондоні, пояснює, що британцям нині більш цікаво те, що відбувається у Сирії та США.

На питання, як британці бачать німецькі вибори, журналіст відповідає, що "вони їх взагалі не бачать". Громадськість Великобританії "абсолютно безучасна" щодо політичної сцени Німеччини, пояснює Кілінґер.

За словами журналіста, виборча боротьба для більшості британців є "нудною", а інтересу до політики виникає мало. Німецькі назви та імена, які вони знають напевно - це тільки BMW, Mercedes та Меркель. І, звичайно, футболісти.

Стосунки Меркель і Кемерона

На політичному рівні Лондону було б за краще, якби Берлін нічого не змінював у фарбах чорно-жовтої коаліції. Анґела Меркель - знана постать, люди до неї звикли. У лондонському Сіті, каже Марк Філд, усі фінансисти високо оцінюють той факт, що у питаннях єврокризи німецький міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле "називає речі своїми іменами".

Однак у Лондоні висловлюють побоювання, що під керуванням Меркель єврозона й далі прямуватиме у бік фіскального та банківського союзу. До цих пір Лондон категорично проти цього виступав. "У цих питаннях треба бути обережним у своїх бажаннях", - каже Філд.

Сам консерватор виступає за членство Великобританії у Європейському Союзі. Але, визнаючи право британців на референдум з цього питання, депутат, тим не менше, сумнівається, а чи досягне чогось нового Сполучене Королівство в межах переговорів з Брюсселем.

Що стосується особистих стосунків британського прем'єра з німецькою візаві, то Філд вважає, що близькість їхніх стосунків у публічному сприйнятті "надто перевищена".

"Меркель ніколи не пробачить Кемерону виведення його партії зі складу Європейської народної партії. Якщо Меркель стоятиме перед вибором, утримувати ЄС у наявних межах чи втрачати Великобританію, вона вибере перше", - пояснив Філд.

Однак Кілінґер виходить таки з певної близькості між лідерами обох держав. Девід Кемерон цього літа з усією сім'єю відвідував Меркель у палаці Мерзебург неподалік від Берліна. "Вони потребують один одного", - пояснює Кілінґер. - Меркель не хоче відпускати Великобританію."