Кіпр і газ

У неділю, 24 лютого, на Кіпрі обиратимуть нового президента. У другому турі за посаду глави острівної держави боротимуться правий консервативний політик Нікос Анастасіадес та лівий кандидат Ставрос Малас. Центральною темою цієї кампанії стали дебати про вихід острівної країни з фінансової кризи. Анастасіадес, який у першому раунді взяв 45,5 відсотків голосів виборців, робить ставку на врятуванні країни за допомогою коштів ЄС. Його суперник Малас, який вийшов у другий тур з майже 27 відсотками голосів, виступає проти приватизації як механізму санації фінансової системи країни.
Проте в одному обидва кандидати дотримуються майже спільної позиції: нещодавно відкриті газові родовища Кіпру можуть врятувати країну від фінансового колапсу, що їй загрожує, та збагатити кіпріотів.

Панацея від наслідків кризи?

Як і провідний кандидат на посаду президента Кіпру Анастасіадес, так і його оппонент Малас уже запропонували створити Фонд корисних копалин за норвезьким зразком. Як відомо, у Норвегії доходи від торгівлі нафтою та газом акумулюються у спеціальному державному фонді, з якого фінансуються програми здорового розвитку нації.

"Поклади нафти та газу, віднайдені у південносхідних водах Середземного моря, величезні - більші за ті, які собі можна уявити", - повідомив агенції Reuters американський експерт з питань енергетики Майкл Економідес. Геологічна служба Уряду США оцінила їх у 3,45 трильйонів м³ газу та 1,7 мільярдів барелів нафти у басейні між Туреччиною, Кіпром, Ліваном та Ізраїлем. Половина газу може залягати в межах території Кіпру. І тільки його вартість Економідес оцінює у 400 мільярдів доларів.

Перші газові родовища у регіоні були віднайдені американською компанією "Noble Energy" 2011року. Видобуток газу з цих родовищ на південному сході від острова, за оцінками експертів, можливий уже з 2018 чи 2019 року.

Експерти радять не поспішати

Водночас від фахівців лунають застереження щодо поспішності розподілу "шкури ще не вбитого ведмедя". "У короткостроковій перспективі газові багатства Кіпру не допоможуть", - каже Лаура ЛеКорну з консалтингової фiрми "Strata Insight". На її думку, ця перспектива надто довгострокова і має багато ризиків.

"Без сумніву, можна говорити про величезні ресурси, але поки що перспективу їхнього можливого використання оцінити важко", - застерігає й експерт з питань енергетики Кірстен Вестфаль з Фонду науки і політики, що у Берліні. "Причиною є проблеми з Туреччиною, а також з невирішені питання транспортування газу та ринків збуту. Можна подумати над терміналами для видобутку сланцевого газу - однак, це дороге задоволення", - наглосила німецький експерт.

Турецькі бар'єри

Без погодження з Туреччиною видобуток газу із залученням мільярдних інвестицій на Кіпрі навряд чи можливий. Уряд в Анкарі уже заявив про те, що видобутий газ має бути розділений порівну між північною частиною острова, що належить Туреччині, та кіпрським півднем. Натомість Кіпр уже роздає американським та західноєвропейським компаніям ліцензії на видобуток газу.

Туреччина ж тисне на підприємства, які виявляють бажання заробити на Кіпрі. Так, турецька сторона вже висловила попередження італійській компанії ENI , яка на початку року уклала серійний контракт з кіпрським урядом. Як відомо, ENI є партнером з будівництва газопроводу "Bluestream", яким російський газ транспортуватиметься через Туреччину до Європи. Крім того, ENI долучається й до проекту "Шах-Деніз", за яким газогін через Туреччину сполучатиме Азербайджан з Європою в обхід Росії.

Total також отримав ліцензію від кіпрського уряду на розвідувальні роботи і водночас попередження від Туреччини про те, що компанії треба визначитись з тим, який проект для неї є пріоритетним.

Фактор України?

Саме тому експерт з Фонду науки і політики Вестфаль і застерігає від надто великого ентузіазму, оскільки не всі газові поклади на Кіпрі можуть виявитись придатними до експлуатації. "Газові ринки на Балканах чи на Кіпрі або в Греції самі по собі дуже малі", - пояснила вона, відповідаючи на питання про експортні можливості для продажу кіпрського газу. "Розвиток попиту на газ в ЄС дуже стабільний та перебуває під впливом низьких цін на вугілля", - сказала Вестфаль.

До того ж, за її словами, треба враховувати ту обставину, що й інші європейські країни мають свої амбіції зі збагачення на щойно відкритих родовищах. Як от Україна зі сланцевим газом. Як відомо, профільний український міністр Едуард Ставицький цього тижня обговорював з комісаром ЄС з енергетики Ґюнтером Еттінґером перспективу перетворення України з країни, що транспортує газ, у виробника, імпортера та експортера газу.