Висновки Венеціанки щодо закону про мову

Закон про забезпечення функціонування української мови як державної не зміг встановити необхідний у суспільстві баланс між популяризацією української мови та належним рівним захисту мовних прав національних меншин. Про це йдеться у висновку Венеціанської комісії, ухваленому в п'ятницю, 6 грудня, під час сесійного засідання у Венеції.

Експерти радять Києву призупинити імплементацію тих положень мовного закону, які вже набули чинності, доти, поки до Верховної Ради не буде подано закон про нацменшини. "Імплементація закону про державну мову без законодавчих рамок для захисту мовних прав нацменшин може призвести до дискримінації людей, які до них належать", - наголошується у висновку. 

Співпрацювати з представниками нацменшин

Прагнення української влади на законодавчому рівні зафіксувати заходи для просування державної мови є цілком зрозумілим і виправданим, визнають експерти РЄ. Водночас, на їхню думку, мовна політика є надзвичайно складним і чутливим питання в Україні, яке було і може стати у майбутньому джерелом напруги всередині держави та причиною конфліктів з материнськими-державами національних меншин, які проживають на території України. 

У Венеціанській комісії звернули увагу, що у кількох важливих сферах застосування державної мови закон дозволяє паралельно використовувати мову нацменшин, при цьому посилаючись на закон про нацменшини. "Проте цей закон все ще не підготовлений", хоча "його варто було б ухвалити одночасно з законом про державну мову, щоб від самого початку забезпечити необхідним баланс" . Тому експерти РЄ закликають українську владу "переглянути закон про державну мову та підготувати закон про нацменшини, залучивши до консультацій всі зацікавлені сторони, особливо представників національних меншин та корінних народів". 

Скасувати санкції

У рекомендаціях українській владі експерти Венеціанки також радять скасувати положення закону про мову, які "передбачають диференційоване ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мов національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС". Крім цього, Києву пропонують "розглянути можливість скасування механізму санкцій" за порушення норм мовного закону  або "принаймні обмежити його лише до порушень у громадській сфері та щодо крайніх випадків". Експерти також радять вилучити з тексту закону статтю 1.6, у якій йдеться про відповідальність, встановлену за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах.

Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Окремо в документі наголошується, що дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів.