Великодні звичаї у Німеччині

Великдень - найважливіше свято християнської церкви. Але найвідоміші пасхальні символи та звичаї тільки частково мають релігійне походження. Наприклад, у Німеччині великодні яйця, заєць і ягня впродовж століть стали "народними символами" Пасхи, хоч насправді вони тісно пов'язані з язичницькими звичаями. А про те, що Великдень - це свято Христового Воскресіння, нині знають далеко не всі німці.

Чистий четвер у Німеччині називають Зеленим. У цей день католики згадують останню вечерю Христа з його учнями. Він їв хліб і пив із усіма з однієї чаші. Цей ритуал - одна з найважливіших згадок під час християнських богослужінь. Таємна вечеря увічнена в численних мистецьких витворах та оспівана в церковних піснях.

Цей день нагадує про смерть Христа. У багатьох громадах відбуваються процесії, що символізують тернистий шлях Ісуса. У Страсну п'ятницю католики продовжують дотримуватися суворого посту, який триває три дні до великодньої ночі. Релігійна традиція не їсти м'яса по п'ятницях походить від звичаю поститися перед Великоднем.

Незалежно від вашого віросповідання, яка ж Пасха без яскраво помальованих яєць? У Німеччині батьки традиційно ховають їх у Великодню неділю, а діти шукають. Яйце в християнській традиції - символ воскресіння. Поїдання яєць та м'яса під час Великого посту було заборонене церквою ще з часів Середньовіччя. Щоб яйця не псувалися швидко, їх варять, потім прикрашають і також дарують.

У Німеччині великодні яйця приносить… заєць. Зовсім нелогічно з точки зору біології, але має символічний зміст. Заєць ще раз нагадує про весну і віддавна втілює плодючість. У минулі століття вважалося, що великодні "дари" приносять півні та лелеки. Нині ж яскраві яйця католикам несе тільки заєць. До того ж шоколадний.

Ягня запозичене з традицій єврейської Пасхи: тварин колись різали до свята. Звичай нагадує про вигнання ізраїльтян із Єгипту. Ягнячою кров'ю вигнанці позначали двері своїх осель, щоб Божий ангел смерті їх не чіпав. У християнстві кров ягняти - символ безневинно замученого Христа. Сьогодні символ перетворився на солодкі пироги в формі ягнят, які випікають до Великодня.

Першопочатково великодні свічки освітлювали службу Божу в пасхальну ніч. Це несе вірянам просвітлення і символізує через повернення Христа до життя та його перемогу над смертю. Від великоднього вогню запалюють усі інші свічки - так просвітлення символічно передається далі.

Великодній вогонь запалювали ще германські племена. Сильне полум'я проганяло зиму з її злиднями, злих духів та демонів. Окрім того, вогонь мав приносити щастя. Сьогодні багаття розпалюють родинами та сільськими громадами, щоби спільно святкувати Великдень.

У Великодню неділю церковні дзвони голосно сповіщають радісну звістку про Христове Воскресіння. У католицьких церквах дзвони мовчать, починаючи від Зеленого четверга. Після цього стукати можна тільки по дереву. Тому в католицьких регіонах вулицями часто ходять діти з дерев'яними брязкальцями й калатальцями. Їхній тріск нагадує вірянам, що час молитися і йти до церкви.

Деякі звичаї, як-то приносити додому воду, нині майже вимерли. Раніше молоді дівчата в ніч проти Великодньої неділі набирали воду з річок. Це було символом життя. Люди вірили, що така вода подарує молодість, красу та плодючість, якщо дівчина мовчатиме дорогою до річки й додому. Цей звичай зберігся донині серед лужицьких сербів, котрі мешкають у східній Німеччині.

Це улюблена сімейна гра під час святкового сніданку. Двоє б'ються крашанками, виграє той, чия не трісне. Найбільше так гратися полюбляють у Баварії та в регіонах вздовж Рейну. Звичай не має релігійного підтексту.

Моціон, щоб освіжитися після святкового сніданку, - не лише побутовий звичай, а й традиція. Вдягніться святково і думайте під час великодньої прогулянки про довгоочікуваний прихід весни та природу, яка вже прокидається. Колись цей звичай увічнив в одному зі своїх віршів Ґете. Сьогодні на традиційну прогулянку запрошують перш за все церковні товариства та паломницькі об'єднання.