Боротьба з кризою: приклад Латвії

Раймонд Ляйманіс і його дружина з дев’ятої години ранку продають молоко на ринку. Вони встали о пів на п’яту, надоїли 220 літрів молока на своєму господарстві та привезли його за 100 кілометрів до столиці. Ці зусилля себе виправдали. У Ризі фермери можуть продати літр молока приблизно за 60 євроцентів. Молочарні, які збирають сировину, платять лише десять центів.

«Ми повинні через кредити мотатися туди-сюди, щоб заробити гроші, інакше ми втратимо нашу ферму. Перед кризою банки брали 8,8 відсотка, а за перші місяці цього року вони зросли до 17 відсотків. Тепер проценти знову трохи знизилися. Банки під час кризи на нас не оглядаються», - розповідає Ляйманіс.

Утім, нарікають не лише селяни. Ситуація є складною і в інших галузях. Якщо пройтися центральними вулицями Риги, одразу впадають у вічі зачинені бари та крамниці, а ті магазини, які ще працюють, пропонують знижки у 80 відсотків.

Реальна небезпека

Країна досі не оголосила себе банкрутом лише через рятівні кредити від Міжнародного валютного фонду та фінансової допомоги окремих країн ЄС. Однак, небезпека є реальною, як застеріг латвійський прем’єр-міністр Валдіс Домбровскіс. «Якщо ми не будемо отримувати подальші кошти, то вже в другій половині червня гроші в державній скарбниці закінчаться. Тоді країна не зможе виплачувати зарплати і пенсії».

Сума запропонованих Латвії міжнародних кредитів становить 7 з половиною мільярдів євро. Близько мільярда держава вже отримала. Чи потече до Латвії решта грошей, залежить і від того, наскільки успішними будуть урядові зусилля в напрямку економії.

Курс на економію

Насамперед йдеться про заощадження в державних структурах завдяки скороченням і зменшенню зарплатні на 20 відсотків. Подібні урядові пропозиції викликали в Ризі на початку року масштабні протести. Схожа ситуація може повторитися знову, побоюється колишній міністр економіки, а нині депутат парламенту Кріс’яніс Карінс.

«Це одна з найбільших небезпек, які ми маємо. Питання є простим. Воно полягає в тому, чи буде населення підтримувати уряд, чи ні. Останній уряд наприкінці свого перебування при владі мав підтримку 14 відсотків, що є неприйнятним. Якщо ж ми дістанемо підтримку, тоді матимемо непогані шанси».

Альбрехт Брайтшу/ Наталя Неділько

Редактор: Володимир Медяний