Боротьба з контрабандою в зоні АТО - хто стріляє в спину?
4 вересня 2015 р.
Боротьба з контрабандою в зоні АТО набула трагічного розвитку. Одна зі зведених мобільних груп, що займається припиненням нелегального провезення товару через лінію розмежування, 2 вересня опинилась у зоні збройного протистояння поблизу містечка Щастя, що на Луганщині. За даними, наданими DW у прес-службі УМВД Луганської області, внаслідок бойового зіткнення водій групи та волонтер, які перебували в салоні авто, загинули. Четверо військовослужбовців збройних сил України з вогнепальними пораненнями госпіталізовані. Ще двоє військовослужбовців ЗСУ, які прийшли на допомогу, також отримали поранення. Офіційна версія українських силовиків, яку DW підтвердили і в СБУ: автівка мобільної групи потрапила в засідку диверсійної розвідувальної групи бойовиків-сепаратистів (ДРГ).
Збіг обставин?
Водночас версію, відмінну від офіційної, висловлює радник в адміністрації президента України Юрій Бірюков. "Група узгодила маршрут з полковниками однієї з бригад. І після цього потрапляє в засаду. Збіг?" - ставить він питання руба на своїй сторінці у Facebook. Волонтери, які близько знали одного із загиблих з позивним Ендрю, кажуть, що той раніше розповідав про неодноразові погрози йому з боку командира бригади, у зоні відповідальності якої і стався напад.
Підставно чи ні, але виключення версії причетності до нападу на групу ДРГ допускає й очільник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука. За його словами, висловленими низці ЗМІ, "жодна ДРГ у той район не виходила ..., причетні до злочину "свої". Цю ж версію уже озвучує й речник МВС Артем Шевченко: "Уся ця історія дуже погана, оскільки ... до злочину причетні не бойовики супротивника, а хтось зі своїх". Про це Шевченко написав у Facebook.
"За два дні до цього машина Ендрю була розстріляна прямо біля позиції бригади. Ендрю розцінював це як погрози з боку комбрига. Утім, щоб щось стверджувати, потрібно володіти фактами або бути там присутнім. Я ж кажу, що волонтер, який загинув, незадовго до смерті іншим волонтерам розповідав, що йому загрожує сам комбриг. Тому питання "що сталось?" потрібно ставити тій людині, у зоні відповідальності якої це трапилось", - пояснив у розмові з DW волонтер Родіон Шовкошитний.
"Кришування" контрабанди
Шовкошитний також є членом мобільної групи, яка займається боротьбою з контрабандою через лінію розмежування. До складу цих груп, які почали діяти з липня цього року і підпорядковані антитерористичному центру, входять представники силових та фіскальних структур, а також волонтери. "Є офіційні пункти пропуску людей та вантажів. А є невеличкі доріжки, де жодні вантажі не мають права проходити. Тому використання цих шляхів - нелегальне. Утім, це відбувається", - розповідає Шовкошитний.
За словами волонтера, до цього можуть бути причетні військовослужбовці, які за хабарі допомагають окремим особам по різні сторони від лінії розмежування налагодити спільний бізнес. Так само деякі військові та співробітники СБУ можуть займатися "кришуванням" великих потоків контрабандного вантажу. Як каже волонтер, на дільниці, що контролює мобільна група, до складу якої він входить, декілька силовиків були вже заарештовані. Натомість сам волонтер вважає хибними припущення, що начебто "кришування" контрабанди - це тотальна корупція українських силових структур. "Це лише окремі випадки, коли у людини на місці з'являються можливості створювати корупційні схеми", - наголосив волонтер.
В нелегальному вантажі - найдорожчі товари
Випадки "кришування" контрабанди з боку силовиків не заперечують і в СБУ, однак наголошують: "Це не поширене явище. Але такі випадки є, ми по кожному факту проводимо розслідування". "Ми усіляко намагаємося вести боротьбу за очищення нашої служби", - зазначила в спілкуванні з DW керівник прес-центру СБУ Олена Гітлянська. Також, за її даними, у зоні АТО щомісяця затримують по декілька десятків легкових автомобілів та вантажівок з нелегальним товаром. Перелік цього товару визначений Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей від 12 червня 2015 року. Зокрема, йдеться про пиво, алкогольні напої, цигарки та інші продукти, зазначає Гітлянська.
Шовкошитний каже, що нелегальне провезення товару коштує від однієї гривні за кілограм і вище. Ці дані відомі йому зі слів осіб, яких затримують за контрабанду. Найчастіше везуть м'ясо та алкоголь. Ці товари на неконтрольованій території - найдорожчі, пояснює Шовкошитний. "Після затримання контрабандистів ми або виписуємо їм адміністративний штраф у розмірі 300 гривень, або, в залежності від ситуації, передаємо справу до суду. Що ж далі відбувається з товаром, ми вже не знаємо", - каже волонтер.
Разом з тим Шовкошитний стверджує, що діяльність мобільних груп уже дала суттєві позитивні результати. "Коли я тільки почав працювати у складі мобільної групи, я бачив, як в деякі села нелегально заїжджали фури та газелі. Їх було дуже багато. Зараз я такого вже не бачу", - каже Родіон.
Сізіфова праця?
Натомість далеко не всі вважають боротьбу з контрабандою в зоні АТО ефективною. "На окупованих територіях мешкає близько чотирьох мільйонів людей. У супермаркетах там повно начебто заборонених товарів українського виробництва. Тож, якщо боротьба з контрабандою дієвою, постає логічне питання, а звідки ж береться цей товар?" - зазначає керівник громадської організації "Права справа" з Луганщини Дмитро Снєгирьов.
На його думку, наразі відбувається не боротьба з контрабандою, а боротьба за контроль над нею - занадто цей бізнес прибутковий. Волонтер і громадський активіст, керівник організації Донбас SOS Олександр Горбатко також зауважує, що якби діяв чіткий механізм постачання вантажів на непідконтрольну Україні територію, ніхто б з підприємців і не шукав би контрабандних шляхів.
Суперечлива державна політика
Дискусія щодо ефективності боротьби з контрабандою триває в суспільстві уже багато місяців, але не має відчутного результату. Співрозмовники DW зауважують, що до такої ситуації призводить суперечливість державної політики щодо неконтрольованих територій, заплутаність та невизначеність у цілому нормативних актів, які діють щодо цих територій.
Навіть ставлення представників органів влади - на прикладі попередніх керівників Луганської та Донецької областей - була протилежною по відношенню до боротьби з корупцією. Зокрема, екс-очільник Луганщини Геннадій Москаль активно блокував постачання товарів до так званої "ЛНР", а глава Донецької облдержадміністрації Олександр Кіхтенко, навпаки, вважав, що економічні зв'язки з окупованою територією потрібно виводити з тіні у правове поле.