Берлін закликає Анкару проявити стриманість до путчистів

Під загальним заголовком "Путч після путчу" столична газета Berliner Zeitung в понеділок, 18 липня опублікувала на п'ятьох шпальтах статті про події в Туреччині, що відбулись за минулі вихідні.

Кореспонденти газети та опитані журналістами очевидці розповідають про дивну, за деякими оцінками, дилетантську поведінку путчистів, про натовпи бородатих ісламістів на вулицях і площах турецьких міст, які відрізали голови вже солдатам-призовникам турецької армії, що вже здалися, про поліцію, яка безпристрасно спостерігала за лінчуванням юних військовослужбовців, котрих нібито на навчання відправили командири.

Путчисти - дилетанти?

Один давно вже відставний турецький офіцер, заявив журналістам, що був дуже здивований тією обставиною, що президент Реджеп Таїп Ердоган зміг безперешкодно приземлитися у стамбульському аеропорту. "Це не справжній путч, - вважає військовий. - Справжні путчисти ні за що не допустили б посадки літака президента". "Все це дуже дивно, - розповів один берлінський парламентарій турецького походження Ерол Езкарача, який прилетів до Стамбула в ніч на суботу. - З огляду на досвід минулого, військові не повинні були б діяти настільки по-дилетантськи".

Berliner Zeitung, як і інші німецькі газети, також звертає увагу на масові арешти, проведені відразу після невдалого путчу. Під вартою опинилися не лише близько трьох тисяч військових. Арештовано майже таку ж кількості суддів - в тому числі, Конституційного суду і прокурорів. За такий короткий час, вважають німецькі журналісти, неможливо було зібрати докази провини на таку величезну кількість людей. Таким чином вони зробили висновок, що уряд заздалегідь заготовив чорні списки.

"Для Ердогана ефект виявився позитивним, - вказує Ерол Езкарача. - Путч був для нього таким собі підпалом Рейхстагу, що зміцнює його владу". Аналогічної точки зору дотримується зовнішньополітична експертка фракції Лівої партії Севім Дагделен. Вона вважає, що "путч Ердогана, легітимізований невдалим путчем окремих військових, проходить повним ходом". Дагделен говорить про "полювання на відьом", про "ніч довгих ножів", про напади на офіси прокурдської Демократичної партії народів, про розпалювання антидемократичних погромних настроїв і закликає німецький уряд згорнути контакти з Анкарою.

Берлін: "Огидні сцени"

Однак у Берліні стримано коментують події в Туреччині, що відбулись минулими вихідними. Висловлюючи позицію уряду, офіційний представник канцлерки ФРН Штеффен Зайберт однозначно і різко засудив "спробу частини військових повалити обраний уряд і обраного президента".

Побачене в перші години після провалу путчу військових він назвав "нетерпимими" і "огидними сценами", говорив також про "акти свавілля і помсти щодо солдат на вулицях". Питання і стурбованість, на його думку, викликають і репресії націлені проти суддів, що розпочалися одразу після спроби державного перевороту.

При всьому розумінні необхідності покарати винних у організації та спробі провести путч уряд ФРН вимагає від Анкари дотримуватися прав людини, принципів правової держави та пропорційності покарання до скоєного, адже до цього Туреччину зобов'язує її статус кандидата на вступ до ЄС.

Наслідки для відносин з ЄС

Повернення до можливості застосування смертної кари, яку в Туреччині відмінили ще у 2004 році до адекватних заходів, з точки зору Берліна, не відноситься. На урядовій прес-конференції в понеділок Штеффен Зайберт у своїх заявах був на рідкість категоричний. "Країна, яка застосовує смертну кару, не може бути членом Європейського Союзу, - пригрозив він. Її відновлення в Туреччині означало б припинення переговорів про вступ країни до ЄС".

У зв'язку з цим Зайберт нагадав, що Туреччина підписала і ратифікувала 13-й додатковий протокол до Європейської конвенції про захист прав людини і таким чином взяла на себе зобов'язання повністю відмовитися від смертної кари. Проте, у відповіді на запитання DW про наслідки можливого відновлення смертної кари у Туреччині для обіцяного туркам з жовтня цього року безвізового режиму при поїздках до країн ЄС, прес-секретар канцлерки не був таким однозначним.

Зайберт вказав на цілий пакет умов Єврокомісії, які Туреччині ще необхідно виконати для імплементації такого режиму. Відсутність смертної кари до списку цих вимог не належить. Але, додав Штеффен Зайберт, "Туреччина, думаю, знає, які наслідки матиме повернення до смертної кари для всього комплексу відносин країни з ЄС". Однак, він вважає, що все залежатиме від розвитку подій найближчими днями і тижнями.

Деякі консервативні політичні діячі в ФРН вимагають зробити висновки вже зараз. Так, генеральний секретар Християнсько-соціального Союзу - партнера партії канцлери ФРН в урядовій коаліції - Андреас Шойер назвав "абсолютно неможливим" скасування візового режиму з Туреччиною за нинішніх умов і зажадав припинити переговори про її вступ до ЄС, не чекаючи подальшого розвитку подій. Про зростання сумнівів щодо можливості встановлення безвізового режиму з Туреччиною заявив і голова ХСС, впливовий прем'єр-міністр Баварії Горст Зеегофер.