Амністія по-голландськи

Ідея провести амністію для біженців з'явилася тут ще 5 років тому, і з тих пір голландські політики розділилися на два табори. Прибічники такого кроку сподівалися, що люди, які багато років чекали на рішення відповідних органів нарешті отримають визначеність у житті. Опоненти ж наголошували, що такий крок зробить Нідерланди ще більш привабливими для нелегалів, і тисячі іммігрантів попрямують саме сюди.

“Мене звуть Кадір. Мені 40 років. І я вже 12 років мешкаю в Нідерландах.“

Кадір зі своєю дружиною втік до Голландії з Сомалі, коли там почалася громадянська війна. До цих пір вони не знали, чи їм дозволять залишитися у Нідерландах. Так само, як 35 тисячам інших біженців.

“Це-сором. Троє моїх дітей народилися тут, у Нідерландах. І я не бачу для мене іншого виходу. Я не можу повернутися назад або поїхати до якоїсь іншої країни”, -

говорить Кадір. На його думку, нинішня ситуація є особливо складною для його дітей. Адже вони бачать, як їхні батьки потерпають від невизначеності.

“Вони відчувають, що ми маємо проблеми, що ми перебуваємо у стані стресу. Час від часу вони запитують – чому у нас таке життя? Чому ми не можемо жити нормальним життям, як інші? Іноді вночі вони не можуть спати, бо їм сняться усілякі жахи. Особливо, коли вони бачать, що їхня мати плаче, бо в неї більше немає сил.”

Утім, найближчим часом Кадір нарешті зможе отримати дозвіл на перебування в Нідерландах. Адже новий закон про легалізацію спрямований саме на таких, як він.

Люди, які подали прохання про отримання притулку до 2001 року і донині не були вислані з країни, можуть потрапити під амністію. За попередніми підрахунками таких близько 30 тисяч. Загалом це вихідці з країн Африки, Іраку та колишньої Югославії. Однак, щоб залишитися, біженець має виконати кілька умов. Однією з них є те, що прохач притулку назве своє справжнє ім'я. Іммігранти часто надають неправдиву інформацію про себе, оскільки побоюються, що їх можуть вистежити та відіслати додому. Окрім цього, під амністію потраплять біженці, які були засуджені голландським судом не більше ніж на 30 діб, і їх не підозрюють у військових злочинах.

Професор інституту міграції та етнічних наук Університету Амстердама Ганс ван Амерсфорт вважає, що уряду Нідерландів не варто було оголошувати амністію. Адже ця країна є нині однією з найбільш щільно населених держав Європи.

“Якщо ви подивитися на Голландію очима американця, який мешкає у Нью-Йорку або Чикаго, ви подумаєте “Боже, скільки місця!” Але все це дуже відносно.”

До 2001, коли було запроваджено більш жорсткі правила, у Нідерландах ставилися до іммігрантів доволі поблажливо. Ця країна приймала більше шукачів притулку, ніж інші держави ЄС. Нідерландський уряд навіть провадив політику із залучення іммігрантів. Розповідає професор Ганс ван Амерсфорт:

“Нідерланди завжди боялися перенаселення. Тому з самого початку передбачалося, що це буде обмежена в часі акція. Люди приїдуть сюди, залишаться на 5-6 років, зароблять грошей, щоб розпочати вдома сімейний бізнес та повернуться. Але ми, дослідники питань міграції, вже тоді знали, що так не станеться. Минуло кілька років, і вони зрозуміли, що повернення додому не є виходом. Адже зароблені гроші витрачено, а діти і дружина зовсім не щасливі, що їхній батько вирішив повернутися додому.”

Тим часом уряд не зміг вжити заходів, щоб небажані іммігранти залишили Нідерланди. Адже вислати із країни людей, прохання яких про надання статусу біженця було відхилене, дуже важко. Найчастіше вони зникають, перетворюючись на нелегалів, ніж від'їжджають додому. Окрім цього, багато країн взагалі відмовляються приймати назад своїх громадян.

Водночас опоненти професора Ганса ван Амерсфорта стверджують, що Нідерланди потребують іммігрантів. Соціологічні дослідження показують, що нині більше людей залишає Голландію, аніж до неї приїздить. Економіка зростає, а населення старішає. Якщо ці процеси триватимуть із нинішньою швидкістю, Нідерландам скоро доведеться взагалі розпочати політику відкритих дверей для іноземців.