Атомна енергетика в Азії

Про глобальне прощання з ядерною енергетикою не можна говорити навіть після Фукусіми. У багатьох країнах вона й досі залишається невід'ємною складовою енергетичного балансу. Особливо це стосується Азії: наприкінці 2012 року відбувалося будівництво 68 реакторів у 14 країнах, із них 44 у цьому регіоні. Окрім того в усьому світі побудова ще близька 110 реакторів перебуває на різних стадіях планування, близько половина з них припадає на Китай та Індію. У наступні 10-15 років ці дві країни хочуть збільшити частку ядерної енергетики у виробництві електроенергії на чотири та дев'ять відсотків відповідно.

Прибуток від цього отримає й німецька фірма Areva GmbH, дочірнє підприємство французького концерну Areva та один із провідних постачальників технологій мирного атому. Areva зараз будує чотири нових реактори - по одному у Франції та Фінляндії і два в Китаї, розповів Deutsche Welle речник компанії Штефан Пурше. Він наголосив, що азійський ринок має для концерну особливе значення - через високі темпи економічного зростання в регіоні. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, використання електроенергії до 2035 року в усьому світі зросте на 70 відсотків. "Цей приріст більше ніж на половину припаде на Китай та Індію", - наголосив Пурше. Areva, за його словами, розраховує на цей величезний ринок "не лише у сфері ядерної, а й відновлюваної енергії".

Плани Китаю

Китай особливо активно розбудовує потужності з виробництва електроенергії з відновлювальних джерел. Країна вже зараз є найбільшим виробником енергії вітру у світі. Уряд у Пекіні прагне передусім зменшити залежність країни від шкідливого для здоров'я та клімату спалювання вугілля. Мета справді амбітна, адже виробництво електроенергії з вугілля в Китаї попри ці зусилля збільшуватиметься майже так само швидко, як з атому, вітру та води разом узятих.

Як пояснив Deutsche Welle Чжу Чжівей з Інституту ядерних технологій при Пекінському університеті Цінхуа, видобуток енергії атома має для китайського уряду "стратегічне значення". Без ядерної енергетики, на думку китайських політиків і науковців, не вдасться досягти зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу, підкреслив Чжівей. За умови збереження нинішніх темпів будівництва, до 2020 року потужність ядерної енергетики Китаю сягне 60-70 гігават, що дорівнює сьогоднішнім атомним потужностям Франції. Тоді як розвиток гідроенергетики зараз наштовхується на природні та політичні обмеження, зокрема через потенційні конфлікти з сусідніми країнами.

Спротив індійського населення

Сусідка Китаю Індія також робить ставку на розвиток ядерної енергетики. Від 2010 року тривають переговори країни із Францією щодо будівництва концерном Areva шести сучасних ядерних реакторів з водою під тиском типу EPR на заході країни у штаті Махараштра. Реактор EPR поряд з моделлю AP1000 американського виробника Westinghouse, яку зараз споруджують у Китаї, вважаються взірцевими з точки зору безпеки - принаймні так вважають інженери.

Та незважаючи на це велика частина індійського населення занепокоєна. Спротив індійців викликає не лише будівництво за російськими технологіями АЕС Куданкулам у штаті Таміл-Наду, а й проект АЕС Джайтапур у Махараштрі, наголосила у розмові з DW Каруна Райна із індійського відділення Greenpeace. За її словами, індійські селяни відхилили пропозицію уряду щодо закупівлі землі під будівництво АЕС навіть після значного підвищення ціни. "Причиною стало те, що вони чітко виступають проти будівництва атомної станції у цьому регіоні", - переконана Райна.

Проте лишається багато причин сумніватися в тому, чи зможе локальний спротив індійського населення змінити плани розвитку ядерної енергетики в Індії у довготерміновій перспективі. На думку індійського експерта з питань безпеки Удая Бхаскара, країні врешті-решт удасться подолати внутрішньополітичний опір у цьому питанні. Індії необхідне "збалансоване збільшення частки ядерної енергетики", адже країна потребує електроенергії "з усіх доступних джерел", наголосив експерт у розмові з DW.

Відмова від мирного атому в Японії забарилася

У Японії пошкодження трьох реакторів комплексу Фукусіма і викид радіоактивних сполук в атмосферу обсягом близько однієї п'ятої від того, який відбувся на Чорнобильській АЕС, поки що не призвело до тривалої відмови від ядерної енергетики. Новий уряд прем'єр-міністра Абе Сіндзо з "атомної" Ліберально-демократичної партії Японії відмінив оголошений попереднім урядом курс на відмову від використання АЕС.

Зараз у Японії працюють лише два із 50 реакторів. Що станеться з рештою 48 - питання відкрите. Плани побудови нових реакторів поки що так само не зняті з порядку денного. Здійснюваний Японією імпорт горючих корисних копалин тим часом призвів до небаченого торгівельного дефіциту. Це стало аргументом на користь повернення до ядерної енергетики.

Південна Азія - Ельдорадо для атомної індустрії?

Проте навіть якщо всередині країни не буде попиту на японські атомні технології - їх вистачає й за кордонами країни. В'єтнам планує до 2020 року ввести в експлуатацію свій перший ядерний реактор. До 2030 року їхня кількість має збільшитися щонайменше до дев'яти. Росія та Японія вже підписали контакти на будівництво перших реакторів. Напівдержавне Японське агентство з атомної енергії вже понад десять років бере участь у підготовці в'єтнамських спеціалістів.

Уряд Індонезії також робить ставку на мирний атом, аби задовольнити зростаючу потребу країни в електрострумі. До 2015 року мають запрацювати чотири АЕС потужністю один гігават кожна. Речник Національного агентства з атомної енергії Індонезії (BATAN) Ферхат Азиз відкидає критику щодо недостатньо високих стандартів безпеки. Зрештою, більшість країн також розпочинали свої атомні програми ще до того, як на 100 відсотків володіли технологією, аргументує Азиз. "Я впевнений, що індонезійські науковці мають достатньо знань та досвіду", - каже він.

Індонезія так само поступово відкриває свої ресурси геотермальної енергії, які за оцінкою німецького банку KfW мають потужність 27 гігават. За даними банку, перші проекти з будівництва геотермічних електростанцій в індонезійських провінціях Ачех та Сулавесі перебувають у підготовчій фазі.